Дiї 13:26-52
Дiї 13:26-52 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Браття, сини Авраамового роду, і ви, погани, які поклоняються Богу, це ж до нас звернене те Послання про спасіння. Мешканці Єрусалиму та їхні правителі не впізнали Христа, й засудили Його. Тим самим справдилися слова пророків, котрі читають щосуботи. І хоч вони не могли знайти ніяких підстав для винесення смертного вироку, вони попросили Пилата вбити Ісуса. Виконавши все, що було про Нього сказане у Святому Писанні, вони зняли Його з хреста й поклали в могилу. Але Бог воскресив Його з мертвих! Протягом багатьох днів з’являвся Він тим, хто супроводжував Його в мандрах з Ґалилеї до Єрусалиму. І сьогодні вони — Його свідки нашому народу. Ми оповідаємо вам Благовість: те, що Бог обіцяв нашим предкам, Він здійснив для нас, їхніх дітей, воскресивши Ісуса з мертвих. Ось що написано в другому Псалмі: „Ти Мій Син; Сьогодні Я став Твоїм Батьком”. І як Бог воскресив Його з мертвих, щоб Він ніколи не повернувся у тлін, то сказав так: „Я дам вам святе й вірне благословення, яке обіцяв Давидові”. Також і в іншому місці Він сказав: „Ти не даси Своєму Святому зазнати тління”. Адже Давид служив волі Божій свого часу, а потім помер. Він був похований зі своїми предками, й зазнав тління. А той, Кого Бог воскресив із мертвих, тління не зазнав. Тож, браття, ви мусите знати, що через Нього дано вам прощення гріхів, і через Нього кожен, хто вірить, буде виправданий від усього, від чого не міг виправдатися через Закон Мойсея. Отже, пильнуйте, щоб із вами не сталося того, про що писали пророки: „Слухайте, ви, хто сумніваються, дивуйтеся і гиньте, бо в ваші дні таке Я роблю, у що ви ніколи не повірите, навіть якби вам хтось розповів”». Коли Павло й Варнава йшли з синагоги, люди почали просити їх, щоб наступної суботи вони знову прийшли й розповіли їм більше про все це. А коли з синагоги всі розійшлися, то чимало юдеїв і побожних новонавернених у юдаїзм подалися за Павлом і Варнавою. Апостоли розмовляли з ними й переконували їх не полишати віри в Божу милість. Наступної суботи мало не все місто зійшлося послухати Слово Господа. Коли юдеї побачили юрмиська людей, серця їхні сповнилися заздрощів. Вони почали сперечатися з Павлом і ображати його. А Павло та Варнава відважно промовляли: «Так було необхідно, щоб Слово Боже спершу було звернене до вас. Але ж ви відштовхнули його, вирішивши, що не гідні вічного життя. Тож ми й звертаємося до поган. Так наказував нам Господь: „Я зробив Тебе світлом для поган, щоб Ти міг нести спасіння у всі кінці землі”». Почувши це, погани зраділи й почали славили Слово Господнє. І ті, кому було призначене життя вічне, повірили. Слово Господнє поширювалося по всіх навколишніх землях. Але юдеї підбурили впливових побожних жінок і найважливіших людей міста, і ті почали переслідування проти Павла та Варнави, й вигнали їх з цих земель. Тоді апостоли обтрусили порох зі своїх ніг проти цих людей і вирушили в Іконію. А учні сповнилися втіхи й Духа Святого.
Дiї 13:26-52 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Мужі-браття, сини роду Авраама і ті серед вас, хто боїться Бога! Вам послане слово цього спасіння. Бо мешканці Єрусалима і їхні начальники, не впізнавши Його і не зрозумівши висловлювань пророків, які читаються кожної суботи, виконали їх, засудивши Його. І не знайшовши в Ньому ніякої причини для смерті, просили Пілата вбити Його. Коли ж виконали все написане про Нього, то зняли Його з дерева і поклали в гробницю. Та Бог воскресив Його з мертвих, і Він упродовж багатьох днів з’являвся тим, що прийшли з Ним із Галілеї в Єрусалим, які є Його свідками перед народом. І ми благовістимо вам обітницю, дану нашим отцям, що Бог виконав її нам, їхнім дітям, воскресивши Ісуса, як і в другому псалмі написано: Ти Син Мій, Я сьогодні народив Тебе. А що воскресив Його з мертвих, так що Він уже не повернеться в тління, то про це так сказав: Я дам вам незмінні милості Давида. Тому і в іншому псалмі сказано: Ти не даси Своєму Святому побачити тління. Адже Давид, послуживши у своєму роді задуму Божому, спочив, і приєднався до своїх отців, і побачив тління. А Той, Кого Бог воскресив, не побачив тління. Тож нехай буде відомо вам, мужі-браття, що через Нього звіщається вам прощення гріхів. І в усьому, в чому ви не могли виправдатися законом Мойсея, виправдовується Ним кожен, хто вірує. Тому стережіться, щоб не спіткало вас сказане у пророків: Подивіться, зневажники, подивуйтесь і зникніть, бо Я роблю діло в ваші дні, діло, якому ви не повірите, якщо хтось розповість вам. Коли ж вони виходили з іудейської синагоги, то язичники благали, щоб ці слова говорилися їм у наступну суботу. Коли ж зібрáння розійшлося, то багато хто з іудеїв і побожних прозелітів пішли за Павлом і Варнавою, які, говорячи з ними, умовляли їх пробувáти в благодаті Божій. У наступну суботу майже все місто зібралося, щоб послухати слово Боже. Та іудеї, побачивши народ, наповнилися заздрістю і стали заперечувати те, що говорив Павло, заперечуючи й лихословлячи. Тоді Павло й Варнава сміливо сказали: Вам першим необхідно було проповідувати слово Боже, та оскільки ви відкидаєте його і вважаєте себе негідними вічного життя, то ось ми повертаємося до язичників. Бо так заповів нам Господь: Я поставив Тебе світлом для язичників, щоб Ти був спасінням до краю землі. Язичники ж, чуючи це, раділи й прославляли слово Господнє, і увірували всі, що були призначені для вічного життя. І слово Господнє поширювалося по всій країні. Та іудеї підбурили побожних і поважних жінок і перших чоловіків міста, і ті підняли гоніння на Павла й Варнаву і вигнали їх зі своїх меж. Вони ж, обтрусивши на них пил зі своїх ніг, пішли в Іконію. А учні наповнювалися радістю і Святим Духом.
Дiї 13:26-52 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Мужі-браття, сини роду Авраамового, та хто богобоязний із вас! Для вас було послане слово спасіння цього. Бо мешканці Єрусалиму та їхня старшина Його не пізнали, а пророчі слова які щосуботи читаються вони сповнили присудом, і хоч жадної провини смертельної в Ісусі вони не знайшли, все ж просили Пилата вбити Його. Коли ж усе виповнилось, що про Нього написане, то зняли Його з дерева, та й до гробу поклали. Але Бог воскресив Його з мертвих! Він з’являвся багато днів тим, що були поприходили з Ним із Галілеї до Єрусалиму, і що тепер вони свідки Його перед людьми. І ми благовістимо вам ту обітницю, що дана була нашим отцям, що її нам, їхнім дітям, Бог виконав, воскресивши Ісуса, як написано в другім псалмі: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив! А що Він воскресив Його з мертвих, щоб більш не вернувся в зотління, те так заповів: Я дам вам ті милості, що обіцяні вірно Давиду були! Тому то й деінде говорить: Не даси Ти Своєму Святому побачити тління! Бо Давид, що часу свого послужив волі Божій, спочив, і злучився з отцями своїми, і тління побачив. Але Той, що Бог воскресив Його з мертвих, тління не побачив. Отже, мужі-браття, хай відомо вам буде, що прощення гріхів через Нього звіщається вам. І в усім, у чому ви не могли виправдатись Законом Мойсеєвим, через Нього виправдується кожен віруючий. Отож, стережіться, щоб на вас не прийшло, що в Пророків провіщене: Дивіться, погордющі, і дивуйтеся та пощезайте, бо Я діло роблю за днів ваших, те діло, що йому не повірите ви, якби хто розповів вам! А як стали виходити вони, то їх прошено, щоб на другу суботу до них говорили ті самі слова. А коли розійшлась синагога, то багато з юдеїв та й із нововірців побожних пішли за Павлом та Варнавою, а вони промовляли до них і намовляли їх перебувати в благодаті Божій. А в наступну суботу зібралося майже все місто послухати Божого Слова. Як юдеї ж побачили натовп, то наповнились заздрощів, і стали перечити мові Павла та богозневажати. Тоді Павло та Варнава мужньо промовили: До вас перших потрібно було говорить Слово Боже; та коли ви його відкидаєте, а себе вважаєте за недостойних вічного життя, то ось до поган ми звертаємось. Бо так заповів нам Господь: Я світлом поставив Тебе для поган, щоб спасінням Ти був аж до краю землі! А погани, почувши таке, раділи та Слово Господнє хвалили. І всі ті, хто призначений був в життя вічне, увірували. І ширилось Слово Господнє по цілій країні. Юдеї ж підбили побожних впливових жінок та значніших у місті, і зняли переслідування на Павла та Варнаву, та й вигнали їх із своєї землі. Вони ж, обтрусивши із ніг своїх порох на них, подалися в Іконію. А учні сповнялися радощів і Духа Святого.
Дiї 13:26-52 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Мужі-брати, сини Авраамового роду, і ті між вами, хто боїться Бога, вам послано слово спасіння. Бо ті, хто живе в Єрусалимі, і їхні правителі не зрозуміли цього і, засудивши Його, виконали слова пророків, які читаються щосуботи. Не знайшовши жодної вини, вартої смертної кари, попросили Пилата стратити Його. Коли ж виконали все написане про Нього, то зняли з дерева й поклали до гробниці. Та Бог воскресив Його з мертвих! Він багато днів з’являвся тим, які пішли з Ним з Галилеї в Єрусалим, які нині і є Його свідками перед людьми. І ми благовістимо вам ту обітницю, яка була дана батькам; Бог виконав її для нас, їхніх дітей, воскресивши Ісуса, як і написано в другому псалмі: Ти — Мій Син, Я сьогодні Тебе породив. А що Він воскресив Його з мертвих, що вже більше не повернеться в тління, так сказав: Я дам вам справжні святощі Давида! Тому і в іншому місці говорить: Ти не даси Своєму Святому побачити тління. А Давид, послуживши своєму родові, з Божої волі заснув і прилучився до своїх батьків, — і побачив тління. Але Той, Кого Бог воскресив, — не побачив тління. Тому нехай буде відомо вам, мужі-брати, що через Нього звіщається вам прощення гріхів і всього, від чого ви не могли оправдатися Законом Мойсея, — у цьому кожний, хто вірить, оправдується. Стережіться, щоб не прийшло [на вас] сказане в пророків: Дивіться, глумителі, дивуйтеся і зникніть, бо справу роблю за днів ваших, — справу, в яку ви не повірите, якщо хтось і розкаже вам! Коли виходили вони [з юдейської синагоги, язичники] просили, щоб наступної суботи говорити їм ці ж слова. Як розійшлися із синагоги, багато з юдеїв і богобоязні прозеліти пішли за Павлом і Варнавою. Ті, говорячи до них, переконували їх перебувати в Божій благодаті. А наступної суботи майже все місто зібралося, щоби послухати Господнє Слово. Коли юдеї побачили натовп, то сповнилися заздрістю і заперечували те, що говорив Павло, [сперечалися і] хулили. Та, набравшись відваги, Павло і Варнава сказали: Треба було в першу чергу вам проповідувати Боже Слово, оскільки ж ви відкинули Його і самі себе робите недостойними вічного життя, то ми звертаємося до язичників. Бо так заповів нам Господь: Поставив Я Тебе як світло язичникам, щоб Ти був для спасіння аж до краю землі! Чуючи це, язичники раділи і прославляли Господнє Слово; і повірили ті, хто був призначений для вічного життя. І Слово Господнє ширилося по всій країні. А юдеї підбурили побожних і шляхетних жінок та визначних громадян, і почали переслідувати Павла й Варнаву, і вигнали їх зі своєї території. Вони ж, обтрусивши на них пил з ніг, прийшли до Іконії. А учні сповнювалися радістю і Духом Святим.
Дiї 13:26-52 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Мужі брати, синове роду Авраамового, і всї богобоязливі між вами, вам слово спасення сього послано. Ті бо, що жили в Єрусалимі, і князї їх, не зрозумівши сього і голосів пророчих, читаних що-суботи, сповнили їх, осудивши Його, і, не знайшовши нїякої вини смерти, просили Пилата убити Його. Як же скінчилось усе, що про Него писано, знявши з дерева, положили у гробі; Бог же воскресив Його з мертвих. Многі днї являв ся Він тим, що поприходили з Ним з Галилеї в Єрусалим; вони сьвідки Його перед людьми. А ми вам благовіствуємо обітуваннє, дане отцям, що його Бог сповнив нам, дїтям їх, піднявши Ісуса, як і в другій псальмі написано: Син мій єси Ти; я сьогоднї родив Тебе. А що воскресив Його з мертвих, так, що більш не вернеть ся на зотлїннє, то так глаголав: дам вам сьвятий Давидів завіт. Тим і в иншій (псальмі) глаголе: Не даси Сьвятому твоєму видїти зотлїння. Давид бо, послуживши своєму родові, Божою волею уснув, і положено його до батьків його, і ввидїв зотлїннє; Той же, що Його Бог підняв, не видїв зотлїння. Відоме ж нехай буде вам, мужі брати, що через Него вам прощеннє гріхів проповідуєть ся; і від чого не могли ви у законї Мойсейовім оправдити ся, у Тому всякий віруючий оправдуєть ся. Гледїть же, щоб не прийшло на вас те, що сказано в пророків: Дивіть ся, гордівники, та дивуйтесь, та й пощезайте, бо дїло роблю я в днї ваші, дїло, котрому не увірили б, коли б хто розказував вам. Як же виходили вони з школи, просили їх погане, щоб і другої суботи говорили слова сї. Як же розійшлась школа, тодї многі з Жидів і побожних нововірцїв ішли слїдом за Павлом та Варнавою, котрі, розмовляючи з ними, напоминали їх, щоб пробували в благодатї Божій. А другої суботи мало не ввесь город зібрав ся слухати слово Боже. Видївши ж Жиди народ, сповнились завистю, і перечили речам Павла та хулили. Озвавшись Павел та Варнава, сказали сьміливо: До вас треба було перше промовити слово Боже; коли ж відкинули ви його і вважаєте себе за недостойних життя вічнього, то ось обертаємось до поган. Так бо заповів нам Господь: Я поставив тебе сьвітлом поганам, щоб був ти на спасеннє до краю землї. Слухаючи ж погане, зрадїли, і прославляли слово Господнє, і увірували, скільки було їх призначено до вічнього життя. Розносило ся ж слово Боже по всїй тій сторонї. Жиди ж наустили побожних та поважних жінок і перших у городї, і підняли гоненнє на Павла та Варнаву, та й вигнали їх із гряниць своїх. Вони ж обтрусивши порох од ніг своїх на них, пійшли в Іконию. Ученики ж сповнились радощами та сьвятим Духом.