Мужі-брати, сини Авраамового роду, і ті між вами, хто боїться Бога, вам послано слово спасіння.
Бо ті, хто живе в Єрусалимі, і їхні правителі не зрозуміли цього і, засудивши Його, виконали слова пророків, які читаються щосуботи.
Не знайшовши жодної вини, вартої смертної кари, попросили Пилата стратити Його.
Коли ж виконали все написане про Нього, то зняли з дерева й поклали до гробниці.
Та Бог воскресив Його з мертвих!
Він багато днів з’являвся тим, які пішли з Ним з Галилеї в Єрусалим, які нині і є Його свідками перед людьми.
І ми благовістимо вам ту обітницю, яка була дана батькам;
Бог виконав її для нас, їхніх дітей, воскресивши Ісуса, як і написано в другому псалмі: Ти — Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.
А що Він воскресив Його з мертвих, що вже більше не повернеться в тління, так сказав: Я дам вам справжні святощі Давида!
Тому і в іншому місці говорить: Ти не даси Своєму Святому побачити тління.
А Давид, послуживши своєму родові, з Божої волі заснув і прилучився до своїх батьків, — і побачив тління.
Але Той, Кого Бог воскресив, — не побачив тління.
Тому нехай буде відомо вам, мужі-брати, що через Нього звіщається вам прощення гріхів і всього, від чого ви не могли оправдатися Законом Мойсея, —
у цьому кожний, хто вірить, оправдується.
Стережіться, щоб не прийшло [на вас] сказане в пророків:
Дивіться, глумителі, дивуйтеся і зникніть, бо справу роблю за днів ваших, — справу, в яку ви не повірите, якщо хтось і розкаже вам!
Коли виходили вони [з юдейської синагоги, язичники] просили, щоб наступної суботи говорити їм ці ж слова.
Як розійшлися із синагоги, багато з юдеїв і богобоязні прозеліти пішли за Павлом і Варнавою. Ті, говорячи до них, переконували їх перебувати в Божій благодаті.
А наступної суботи майже все місто зібралося, щоби послухати Господнє Слово.
Коли юдеї побачили натовп, то сповнилися заздрістю і заперечували те, що говорив Павло, [сперечалися і] хулили.
Та, набравшись відваги, Павло і Варнава сказали: Треба було в першу чергу вам проповідувати Боже Слово, оскільки ж ви відкинули Його і самі себе робите недостойними вічного життя, то ми звертаємося до язичників.
Бо так заповів нам Господь: Поставив Я Тебе як світло язичникам, щоб Ти був для спасіння аж до краю землі!
Чуючи це, язичники раділи і прославляли Господнє Слово; і повірили ті, хто був призначений для вічного життя.
І Слово Господнє ширилося по всій країні.
А юдеї підбурили побожних і шляхетних жінок та визначних громадян, і почали переслідувати Павла й Варнаву, і вигнали їх зі своєї території.
Вони ж, обтрусивши на них пил з ніг, прийшли до Іконії.
А учні сповнювалися радістю і Духом Святим.