1-е Петра 2:1-25
1-е Петра 2:1-25 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Позбавимося ж усілякої злоби, обману, лицемірства, заздрощів, різного роду наклепів та обмов. Як новонароджені немовлята, котрі потребують молоко, прагніть чистої духовної їжі, щоб від неї зростати для спасіння. Бо тепер «ви пізнали Господню доброту». Прийдіть до Господа Ісуса, Живого Каменя, не прийнятого людьми, але обраного й дорогоцінного Богу. І ви самі, неначе живе каміння, з якого Бог будує духовний храм, щоб ви стали святим священицтвом і приносили духовні пожертви, приємні Богу через Ісуса Христа. У Святому Писанні є такі слова: «Дивіться, камінь Я кладу наріжний на Сіоні, дорогоцінний, вибраний. І той, хто вірує у нього, не зганьбиться». І цінний він для вас, хто вірує, а для невіруючих: «Камінь, який будівельники відкинули, став каменем наріжним». Для невіруючих він: «Камінь, об який спіткаються люди і падають». Вони спіткаються, бо не підкорюються Слову Божому. Так Бог призначив, щоб їм було. Ви ж люди вибрані, Царські священики, святий народ, який належить Богу. Ви призначені сповіщати людям про великі вчинки Того, Хто покликав вас із темряви гріха у прекрасне Світло Своє. Колись ви не були людьми Божими, а тепер ви — люди, які належать Богу. Колись ви не знали милості Божої, а зараз ви отримали її. Любі друзі, я закликаю вас як чужинців і мандрівників у цьому світі, не піддаватися бажанням тілесним, що ворогують із душею вашою. Живіть і поводьтеся серед поган, як належить. Хоч вони й звинувачуватимуть вас як грішників, але згодом, побачивши діла ваші добрі, вони прославлять Бога в День пришестя Його. Коріться всім людським владам заради Господа. Коріться цареві як верховній владі і намісникам, яких він призначив, щоб карати тих, хто чинить зло, і нагороджувати тих, хто чинить добро. Бо воля Божа в тому, щоб, творячи добро, ви змушували мовчати невігласів і нерозумних. Живіть як люди вільні, але ж не використовуйте волю свою, як прикриття, щоб чинити зло. Живіть як слуги Божі. Шануйте всіх і кожного, любіть родину людей Божих. Шануйте Бога, та поважайте царя. Раби, підкоряйтеся з повною пошаною господарям своїм, не тільки добрим і м’яким, але й суворим. То приємно Богу, коли людина стійко переносить незаслужені страждання і біль, завжди думаючи про Нього. Чому ж ви всі чекаєте хвали, коли страждаєте за свою ж провину? Але якщо вас покарано за добро і ви з терпимістю знесли покарання, то саме це Богу до вподоби. До цього ви покликані Богом, бо Христос страждав за вас. Він залишив нам приклад, тож ми мусимо йти Його слідами: «На Ньому не було гріха, і не було в устах Його обману». Коли Ісуса зневажали, Він не відповідав зневагою. Коли Він страждав, то не погрожував, а ввірявся Судді праведному. Він Сам ніс гріхи наші тілом Своїм на хрест, щоб ми могли вмерти для гріха і жити для праведності. Нас зцілено Його ранами. Бо були ви, немов вівці заблудлі, а тепер ви повернулися до Пастиря і Захисника душ ваших.
1-е Петра 2:1-25 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Тому, відкинувши всю злобу, весь обман, лицемірство, заздрощі і всі обмови, як новонароджені немовлята, прагніть чистого словесного молока, щоб від нього вам вирости, якщо тільки ви скуштували, що Господь добрий. Приходячи до Нього, каменя живого, людьми відкинутого, а Богом вибраного, коштовного, і самі, мов живе каміння, будуйте з себе дім духовний, священство святе, щоб приносити духовні жертви, приємні Богу через Ісуса Христа. Тому й міститься в Писанні: Ось Я кладу на Сіоні наріжний камінь, вибраний, коштовний, Тож для вас, хто вірує, Він коштовність, а для тих, хто не вірує, — «камінь, який відкинули будівничі, став наріжним каменем», і «камінь спотикання, і скеля спокуси»; вони спотикаються, не вірячи слову, на що вони й призначені. Ви ж — вибраний рід, царствене священство, народ святий, народ, взятий у власність, щоб звіщати чесноти Того, Хто покликав вас із темряви у Своє дивне світло. Колись не народ, а тепер народ Божий, колись непомилувані, а тепер помилувані. Улюблені, благаю вас, як приходьків і мандрівників, утримуватися від плотських похотей, які воюють проти душі, і проводити добре життя серед язичників, щоб вони за те, за що обмовляють вас, як злочинців, побачивши ваші добрі діла, прославили Бога в день відвідання. Тож коріться всякій людській владі ради Господа: чи то цареві, як верховному володарю, чи правителям, як від нього посланим для покарання злочинців і похвали доброчинців. Бо така воля Божа, щоб ви, роблячи добро, змушували мовчати невігластво нерозумних людей, як вільні, але не як ті, що використовують свободу для прикриття зла, а як раби Божі. Всіх шануйте, братство любіть, Бога бійтесь, царя шануйте. Слуги, коріться своїм господарям з усім страхом, не тільки добрим і лагідним, а й суворим. Бо це угодно Богу, якщо хтось через усвідомлення Бога переносить смуток, страждаючи несправедливо. Бо яка похвала, якщо ви терпите, коли вас б’ють за проступки? Але якщо терпите, коли страждаєте за добрі діла, то це угодно Богу. Бо до цього ви й покликані; тому що й Христос постраждав за нас, залишивши нам приклад, щоб ви йшли по Його слідах. Він не вчинив гріха, і не було обману в Його вустах. Коли Його лихословили, Він не лихословив у відповідь, коли страждав, не погрожував, а передавав це Тому, Хто праведно судить. Він Сам возніс наші гріхи Своїм тілом на дерево, щоб ми, померши для гріхів, жили для праведності; Його ранами ви були зцілені. Бо ви були як заблукалі вівці, а тепер повернулися до Пастиря й Наглядача ваших душ.
1-е Петра 2:1-25 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Отож, відкладіть усяку злобу, і всякий підступ, і лицемірство, і заздрість, і всякі обмови, і, немов новонароджені немовлята, жадайте щирого духовного молока, щоб ним вирости вам на спасіння, якщо ви спробували, що добрий Господь. Приступайте до Нього, до Каменя живого, дорогоцінного, що відкинули люди Його, але вибрав Бог. І самі, немов те каміння живе, будуйтеся в дім духовий, на священство святе, щоб приносити жертви духовні, приємні для Бога через Ісуса Христа. Бо стоїть у Писанні: Ось кладу Я на Сіоні Каменя вибраного, наріжного, дорогоцінного, і хто вірує в Нього, той не буде осоромлений! Отож бо, для вас, хто вірує, Він коштовність, а для тих, хто не вірує камінь, що його занедбали були будівничі, той наріжним став каменем, і камінь спотикання, і скеля спокуси, і об нього вони спотикаються, не вірячи слову, на що й призначені були. Але ви вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого, колись ненарод, а тепер народ Божий, колись непомилувані, а тепер ви помилувані! Благаю вас, любі, як приходьків та подорожніх, щоб ви здержувались від тілесних пожадливостей, що воюють проти душі. Поводьтеся поміж поганами добре, щоб за те, за що вас обмовляють вони, немов би злочинців, побачивши добрі діла, славили Бога в день відвідання. Отож, коріться кожному людському творінню ради Господа, чи то цареві, як найвищому, чи то володарям, як від нього посланим для карання злочинців та для похвали доброчинців. Бо така Божа воля, щоб доброчинці гамували неуцтво нерозумних людей, як вільні, а не як ті, що мають волю на прикриття лихого, але як раби Божі. Шануйте всіх, братство любіть, Бога бійтеся, царя поважайте. Раби, коріться панам із повним страхом, не тільки добрим та тихим, але й прикрим. Бо то вгодне, коли хто, через сумління перед Богом, терпить недолю, непоправді страждаючи. Бо яка похвала, коли терпите ви, як вас б’ють за провини? Але коли з мукою терпите за добрі вчинки, то це вгодне Богові! Бо на це ви покликані. Бо й Христос постраждав за нас, і залишив нам приклада, щоб пішли ми слідами Його. Не вчинив Він гріха, і не знайшлося в устах Його підступу! Коли був лихословлений, Він не лихословив взаємно, а коли Він страждав, не погрожував, але передав Тому, Хто судить справедливо. Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його ранами ви вздоровилися. Ви бо були як ті вівці заблукані, та ви повернулись до Пастиря й Опікуна ваших душ.
1-е Петра 2:1-25 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Отже, відкладіть усяке зло, усякий обман, лицемірство, заздрість та всілякі обмови і, як новонароджені немовлята, жадайте чистого духовного молока, щоб на ньому ви зросли для спасіння, бо ви скуштували, що Господь добрий. Приходьте до Нього — живого коштовного Каменя, знехтуваного людьми, але вибраного Богом. І ви самі, немов живе каміння, збудовуйтеся в духовний дім, щоби бути святим священством, приносити духовні жертви, приємні Богові, через Ісуса Христа. Адже в Писанні зазначено: Ось, Я кладу на Сіоні Камінь наріжний, вибраний, коштовний, і хто вірить у Нього, не буде засоромлений! Отже, для вас, які вірите, — дорогоцінність, а для тих, хто не вірить, — камінь, яким знехтували будівничі. Він став наріжним каменем, і каменем спотикання, і скелею спокуси! Вони спотикаються, не вірячи в Слово; на це вони й поставлені. А ви — рід вибраний, царське священство, святий народ, придбаний, аби звіщати чесноти Того, Хто вас покликав із темряви до дивного Його світла. Ви колись були «ненарод», а тепер народ Божий; ви колись були «непомилувані», а тепер ви помилувані. Улюблені, благаю вас, як чужинців і мандрівників, стримуватися від тілесних пожадливостей, які воюють проти душі, мати добру поведінку серед язичників, щоби через те, за що вас обмовляють, мов злочинців, побачивши добрі діла, прославили Бога в день відвідин. Отже, підкоріться всякій людській владі задля Господа, — чи цареві, як володареві, чи правителям, як від Нього посланих, аби карати злочинців і хвалити тих, хто чинить добро. Оскільки така Божа воля, щоб вони добрими вчинками приборкували неуцтво немудрих людей, як вільні, — котрі не використовують свободу як прикриття для зла, — але як раби Божі. Шануйте всіх, любіть братерство, бійтеся Бога, поважайте царя. Слуги, із повним страхом коріться панам не тільки добрим та лагідним, а й прикрим. Тому що це благодать [перед Богом], коли хто свідомо, задля Бога переносить злидні, страждаючи несправедливо. Адже яка честь, коли зазнаєте покарання за провини? Але коли терпите й страждаєте, роблячи добро, — це благодать перед Богом. На це ви були покликані, тому що й Христос постраждав за нас, залишивши нам приклад, щоб ми йшли Його слідами. Він не вчинив гріха, і не знайдено підступу в устах Його; коли Його лихословили, Він не лихословив; страждаючи, не погрожував, а передавав Тому, Хто судить справедливо. Він Сам Своїм тілом підняв наші гріхи на дерево, щоб ми, померши для гріхів, жили для праведності; Його ранами ви оздоровлені. Адже ви були як блукаючі вівці, а тепер повернулися до пастиря і наставника ваших душ.
1-е Петра 2:1-25 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Тим то, відложивши всяку злобу, і всякий підступ і лицемірство і зависть і всяку осуду, яко ж новорожденні дїти будьте жадні словесного чистого молока, щоб у ньому виросли на спасеннє; коли покушали, що благий Господь. Приступаючи до Него, до каменя живого, від людей відкинутого, від Бога ж вибраного, дорогого, і самі, яко живе каміннє, будуйте дім духовний, сьвященство сьвяте, щоб приношено духовні жертви любоприємні Богу через Ісуса Христа. Тим то й стоїть в писанню: "Ось, кладу в Сионї угольний, камінь, вибраний, дорогий; і віруючий в Него не осоромить ся." Оце ж вам віруючим, - дорогий, неслухняним же "камінь, що відкинули будівничі, та став ся у голову угла, - камінь спотикання і скеля поблазнї"; і спотикають ся, не слухаючи слова, на що вони й полишені. Ви ж - рід вибраний, царське сьвященство, нарід сьвятий, люде прибрані, щоб звіщали чесноти Покликавшого вас із темряви у дивне своє сьвітло; ви, колись і не народ, а тепер народ Божий; непомилувані, а тепер помилувані. Любі, молю, як чужосторонцїв і прохожих, ухилятись від тїлесного хотїння, котре воює проти душі, і вести добре життє своє між поганами, щоб, у чому судять вас яко лиходїїв, наглядаючи добрі дїла (ваші), славили Бога в день одвідання. Тим то коріть ся всякому чоловічому начальству ради Господа: чи то цареві, яко значному, чи то начальникам, яко від него посланим на одмщеннє лиходїям, а на хвалу добротворцям. Така бо воля Божа, щоб ви, роблячи добро, затикали уста невіжи безрозумних людей, яко свобідні, а не яко ті, що мають свободу за покриттє злоби, а яко слуги Божі. Усїх шануйте; браттівство любіте; Бога лякайтесь; царя честїть. Слуги, з усяким страхом корітесь панам, не тільки добрим і лагідним, а також лукавим. Се бо угодно перед Богом, коли хто ради совісти Божої переносить смуток, страждаючи не по правдї. Яка бо похвала, коли, согрішаючи й биті в лице, терпите? Тільки коли добре робите, і, страждаючи терпите, то се угодно перед Богом. На се бо ви покликані, бо і Христос страждав за вас, оставляючи вам приклад, щоб ви йшли слїдом за Його стопами; котрий не зробив гріха, анї не знайдено підступу в устах Його; котрий, злословлений, не злословив, і страждаючи, не грозив, а передав Судячому праведно; котрий гріхи наші сам піднїс на тїлї своїм на дереві, щоб ми, для гріхів умерши, правдою жили; котрого "ранами сцїлились". Були бо ви, як вівцї блукаючі; тільки ж вернулись нинї до Пастиря і Владики душ ваших.