Тим то, відложивши всяку злобу, і всякий підступ і лицемірство і зависть і всяку осуду, яко ж новорожденні дїти будьте жадні словесного чистого молока, щоб у ньому виросли на спасеннє; коли покушали, що благий Господь. Приступаючи до Него, до каменя живого, від людей відкинутого, від Бога ж вибраного, дорогого, і самі, яко живе каміннє, будуйте дім духовний, сьвященство сьвяте, щоб приношено духовні жертви любоприємні Богу через Ісуса Христа. Тим то й стоїть в писанню: "Ось, кладу в Сионї угольний, камінь, вибраний, дорогий; і віруючий в Него не осоромить ся." Оце ж вам віруючим, - дорогий, неслухняним же "камінь, що відкинули будівничі, та став ся у голову угла, - камінь спотикання і скеля поблазнї"; і спотикають ся, не слухаючи слова, на що вони й полишені. Ви ж - рід вибраний, царське сьвященство, нарід сьвятий, люде прибрані, щоб звіщали чесноти Покликавшого вас із темряви у дивне своє сьвітло; ви, колись і не народ, а тепер народ Божий; непомилувані, а тепер помилувані. Любі, молю, як чужосторонцїв і прохожих, ухилятись від тїлесного хотїння, котре воює проти душі, і вести добре життє своє між поганами, щоб, у чому судять вас яко лиходїїв, наглядаючи добрі дїла (ваші), славили Бога в день одвідання. Тим то коріть ся всякому чоловічому начальству ради Господа: чи то цареві, яко значному, чи то начальникам, яко від него посланим на одмщеннє лиходїям, а на хвалу добротворцям. Така бо воля Божа, щоб ви, роблячи добро, затикали уста невіжи безрозумних людей, яко свобідні, а не яко ті, що мають свободу за покриттє злоби, а яко слуги Божі. Усїх шануйте; браттівство любіте; Бога лякайтесь; царя честїть. Слуги, з усяким страхом корітесь панам, не тільки добрим і лагідним, а також лукавим. Се бо угодно перед Богом, коли хто ради совісти Божої переносить смуток, страждаючи не по правдї. Яка бо похвала, коли, согрішаючи й биті в лице, терпите? Тільки коли добре робите, і, страждаючи терпите, то се угодно перед Богом. На се бо ви покликані, бо і Христос страждав за вас, оставляючи вам приклад, щоб ви йшли слїдом за Його стопами; котрий не зробив гріха, анї не знайдено підступу в устах Його; котрий, злословлений, не злословив, і страждаючи, не грозив, а передав Судячому праведно; котрий гріхи наші сам піднїс на тїлї своїм на дереві, щоб ми, для гріхів умерши, правдою жили; котрого "ранами сцїлились". Були бо ви, як вівцї блукаючі; тільки ж вернулись нинї до Пастиря і Владики душ ваших.
Біблія
Біблія для діточок
