1-е до коринтян 4:8-16
1-е до коринтян 4:8-16 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Ви вважаєте, що маєте все необхідне. Думаєте, що поставали багатіями й царями без нас. Хотів би я, щоб ви й справді були царями, тоді й ми могли б царювати разом з вами. Та мені здається, що Бог дав нам, апостолам, останнє місце, зробив нас людьми приреченими до смерті. Адже ми стали видовищем для всього світу: як для Ангелів, так і для людей. Ми нерозумні заради Христа, а ви вважаєте себе такими мудрими в Христі! Ми немічні, а ви похваляєтесь собою, кажучи, що ви дужі! Ви в пошані, а ми безславні! І досі ми голодні й спраглі, бідно одягнені, побиті й безпритульні. Тяжкою працею, власними руками добуваємо ми щоденний хліб свій. Коли нас ганьблять, ми благословляємо; коли нас переслідують, ми терпимо; коли на нас зводять наклепи, ми втішаємо. Ми стали покидьками світу, порохом земним, що його люди й дотепер топчуть. Я пишу це не для того, щоб присоромити вас. Я застерігаю вас як улюблених дітей своїх. Бо якби ви мали навіть десять тисяч наставників у Христі, ви не матимете багато батьків. Це я через Благовість дав вам життя в Ісусі Христі. Тож благаю вас: наслідуйте мене.
1-е до коринтян 4:8-16 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Ви вже наситились, ви вже розбагатіли, ви без нас зацарювали. О, якби ви дійсно зацарювали, щоб і ми зацарювали з вами! Бо я думаю, що Бог поставив нас, апостолів, останніми, як приречених на смерть, бо ми стали видовищем для світу, для ангелів і для людей. Ми нерозумні ради Христа, а ви розумні у Христі; ми немічні, а ви сильні; ви в славі, а ми в безчесті. Ми до цього часу і голодні, і спраглі, і голі, і биті, і бездомні, і трудимось, працюючи своїми руками. Нас лають — ми благословляємо, нас гонять — ми терпимо, нас лихословлять — ми благаємо; ми досі як сміття для світу, як покидьки для всіх. Пишу це не для того, щоб посоромити вас, а напоумляю вас, як своїх улюблених дітей. Бо хоча у вас безліч наставників у Христі, та не багато батьків, бо це я народив вас у Христі Ісусі Євангелієм. Тому благаю вас: будьте наслідувачами мене.
1-е до коринтян 4:8-16 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Ви вже нагодовані, ви вже збагатилися, без нас ви царюєте. І коли б то ви стали царювати, щоб і ми царювали з вами! Бо я думаю, що Бог нас, апостолів, поставив за найостанніших, мов на смерть засуджених, бо ми стали дивовищем світові, і Анголам, і людям. Ми нерозумні Христа ради, а ви мудрі в Христі; ми слабі, ви ж міцні; ви славні, а ми безчесні! Ми до цього часу і голодуємо, і прагнемо, і нагі ми, і катовані, і тиняємось, і трудимось, працюючи своїми руками. Коли нас лихословлять, ми благословляємо; як нас переслідують, ми терпимо; як лають, ми молимось; ми стали, як сміття те для світу, аж досі ми всім, як ті викидки! Не пишу це для того, щоб вас осоромити, але остерігаю, як своїх любих дітей. Бо хоч би ви мали десять тисяч наставників у Христі, та отців не багато; а я вас породив у Христі Ісусі через Євангелію... Тож благаю я вас: будьте наслідувачами мене!
1-е до коринтян 4:8-16 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Ось ви наситилися, ось ви збагатилися і без нас стали панувати. О, якби ви насправді запанували, щоб і нам з вами панувати! Але я вважаю, що Бог поставив нас, апостолів, останніми, наче приречених на смерть, адже ми стали видовищем для світу, для ангелів і для людей. Ми нерозумні заради Христа, ви ж мудрі в Христі; ми немічні, ви сильні; ви в пошані, ми в безчесті. Навіть тепер ми голодні та спраглі, голі й биті; ми тиняємося, трудимося, працюючи власними руками. Коли нас ображають, ми благословляємо, коли переслідують — терпимо, коли лають — молимося; ми стали, наче сміття для світу, як покидьки для всіх аж досі. Не соромлячи вас, це пишу, але повчаю, як своїх любих дітей. Бо хоч і маєте безліч учителів у Христі, але батьків небагато; я ж через Євангеліє породив вас у Христі Ісусі. Тож благаю я вас: наслідуйте мене, [як і я — Христа].
1-е до коринтян 4:8-16 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Ви вже ситі, вже забагатїли, без нас зацарювали. О, щоб ви зацарювали, щоб і ми з вами царювали! Та я думаю, що Бог нас, апостолів, яко останнїх поставив, мов на смерть призначених; бо видовищем зробились ми сьвітові, і ангелам, і людям. Ми дурні задля Христа, ви ж мудрі в Христї; ми немічні, ви ж кріпкі; ви славні, ми ж безчесні. Ще ж і до сієї години й голодуємо й жаждуємо, й наготїєм і биті в лице, і тиняємось, і трудимось, працюючи своїми руками; нас лають, а ми благословляємо; нас гонять, ми терпимо; нас хулять, ми молимось; мов сьміттє сьвіту стали ся ми, ометиця всїм аж досї. Не на сором вам се пишу, а яко дїтей моїх любих остерегаю. Бо, коли б ви мали й тисячі наставників у Христї, та батьків небагато; бо в Христї Ісусї благовістєм я вас появив (зродив). Благаю ж оце вас, будьте послїдувателями моїми.