Ви вже наситились, ви вже розбагатіли, ви без нас зацарювали. О, якби ви дійсно зацарювали, щоб і ми зацарювали з вами!
Бо я думаю, що Бог поставив нас, апостолів, останніми, як приречених на смерть, бо ми стали видовищем для світу, для ангелів і для людей.
Ми нерозумні ради Христа, а ви розумні у Христі; ми немічні, а ви сильні; ви в славі, а ми в безчесті.
Ми до цього часу і голодні, і спраглі, і голі, і биті, і бездомні,
і трудимось, працюючи своїми руками. Нас лають — ми благословляємо, нас гонять — ми терпимо,
нас лихословлять — ми благаємо; ми досі як сміття для світу, як покидьки для всіх.
Пишу це не для того, щоб посоромити вас, а напоумляю вас, як своїх улюблених дітей.
Бо хоча у вас безліч наставників у Христі, та не багато батьків, бо це я народив вас у Христі Ісусі Євангелієм.
Тому благаю вас: будьте наслідувачами мене.