1-а хронiки 17:16-24
1-а хронiки 17:16-24 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Тоді цар Давид зайшов до святого намету, сів перед Господом і мовив: «Хто я такий Тобі, мій Володарю, Господи? Чому Ти зробив мене й мій дім таким важливим? Невже цього недостатньо було, на Твій погляд, Боже. Ти дав обіцянку щодо майбутнього для дому Твого слуги, Ти ставишся до мене як до поважної людини, о Господи Боже. Що може Давид іще Тобі сказати, щоб Ти міг поважати слугу Свого? Ти Сам знаєш слугу Свого. О Господи, заради слуги Свого й від щирого серця зробив Ти цю велику справу. Ти зробив ці великі діла відомими мені. О Господи, ніхто не може зрівнятися з Тобою, немає Бога, крім Тебе, бо ми чули про все це на власні вуха. Кого ще можна порівняти з Твоїм народом ізраїльським, кого Бог прийшов би й порятував від рабства як народ для Себе? Ім’я Своє звеличив Ти великими й славетними ділами, прогнав Ти народи, аби звільнити шлях Своєму народу й визволити його з рабства єгипетського. Ти зробив народ Ізраїлю Своїм навіки, і Ти Сам, о Господи, став його Богом. Відтепер, Господи, нехай обіцянка Твоя щодо слуги Твого та його дому зостанеться непорушною навічно, і вчини так, як Ти обіцяв. Нехай це ствердиться, хай ім’я Твоє завжди звеличується! Тоді люди говоритимуть: „Господь Всемогутній є Богом Ізраїлю, ізраїльським Богом!” І нехай дім Давида, слуги Твого, встановлений буде перед Тобою.
1-а хронiки 17:16-24 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І прийшов цар Давид, і сів перед Господнім лицем та й промовив: Хто я, Господи, Боже, і що таке дім мій, що Ти довів мене аж сюди? Та й це було мале в очах Твоїх, Боже, і Ти говорив про дім Свого раба на майбутнє, і Ти показав мені покоління людське, і підніс мене, Господи Боже! Що Давид додасть ще до Твого на вшанування Твого раба? А Ти Свого раба знаєш! Господи, ради Свого раба та за серцем Своїм зробив Ти все це велике, щоб завідомити про всі ті великі речі. Господи, нема Такого, як Ти, і нема Бога, окрім Тебе, за всім тим, що ми чули своїми ушима. І який є ще один люд на землі, як Твій народ, Ізраїль, щоб Бог приходив викупити його Собі за народа, і щоб установити Собі ймення великих та страшних речей, щоб вигнати народи перед народом Своїм, якого Ти викупив із Єгипту? І зробив Ти народ Свій, Ізраїля, Собі за народа аж навіки, і Ти, Господи, став йому за Бога! А тепер, Господи, нехай стане певним аж навіки те слово, яке говорив Ти про Свого раба, і зроби, як говорив! А Твоє Ім’я нехай буде міцне, і нехай буде велике аж навіки, щоб казали: Господь Саваот, Бог Ізраїлів Бог для Ізраїля, а дім Твого раба Давида поставлений міцно перед лицем Твоїм.
1-а хронiки 17:16-24 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
І цар Давид прийшов, сів перед Господом і сказав: Хто я, Господи Боже, і хто мій дім, що Ти мене полюбив навіки? І цього було замало для Тебе, Боже, і Ти сказав про дім Твого раба здалека, і Ти поглянув на мене, наче поглядом чоловіка, і Ти мене підняв, Господи Боже. Що ще зробить Тобі Давид, аби прославити? Ти ж знаєш Твого раба! За Твоїм серцем Ти вчинив усю велич. Господи, немає подібного до Тебе, і немає, за винятком Тебе, у всьому, що ми почули нашими вухами. І на землі немає ще такого народу, як Твій народ Ізраїль, якого Бог вів, щоб викупити Собі народ, поставити Собі велике і славне Ім’я, вигнати народи з-перед Твого народу, який Ти викупив з Єгипту. І Ти зробив Твій народ Ізраїль Собі народом навіки, і Ти, Господи, їм за Бога. Тепер же, Господи, слово Твоє, яке Ти сказав Твоєму рабові й про його дім, нехай буде вірним навіки, — тим, які говорять, Господи, Господи Вседержителю, Боже Ізраїля, і дім Давида, Твого раба нехай міцно стоїть перед Тобою.
1-а хронiки 17:16-24 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
І пійшов царь Давид і став перед Господом, і промовив: Хто я, Господи Боже, й що таке мій дом, що ти так високо піднїс мене? А й те ще за мало видалось в очах твоїх, Боже; ти сповіщаєш про дім слуги твого на далеку будущину, й споглядаєш на мене, Господи Боже, як на чоловіка великого! Що ж ще більше може додати перед тобою Давид, щоб ти ще більш прославив слугу твого? О, ти знаєш слугу твого! Господи! для слуги твого чиниш ти по серцї твойму все це велике, щоб виявити всяку велич. Господи! Нема рівного тобі, й нема Бога, окрім тебе, по всьому тому, що ми чули своїми ушима. І де є в сьвітї такий народ, як твій народ Ізраїль, сей єдиний народ на землї, задля котрого приходив Бог, щоб придбати його собі в народ, і прославити своє імя через велике й страшне дїло - через прогнання поган зперед лиця народу твого, що його визволив єси з Египту. Ти вчинив народ твій Ізраїля своїм власним народом по віки, й ти, Господи, став йому Богом. А тепер, Господи, слово, що ти сказав про твого слугу й про дом його, справди по віки, й вчини, як сказав єси. І нехай звеличиться імя твоє по всї вічні часи, щоб говорили: Господь Саваот, Бог Ізрайлїв, - він є Богом над Ізраїлем! і дім слуги твого Давида нехай стоїть твердо перед лицем твоїм.