ЛУКИ 24

24
Ангели сповіщають жінкам про воскресіння Ісуса
1 # Мт. 28:1–8; Мр. 16:1–8; Ів. 20:1–13. # 1 Кор. 16:2. Першого ж дня тижня дуже рано вони [і ще дехто з ними] прийшли до гробу, несучи пахощі, які приготували.
2Та вони виявили, що камінь відвалений від гробниці,
3 # Мр. 16:19; Дії 1:21, 4:33. а ввійшовши, не знайшли тіла Господа Ісуса.
4 # Лк. 2:9; Дії 1:10, 10:30. І сталося, як були вони через це розгублені, то два мужі стали біля них у блискучому одязі.
5 # Об. 1:18. Вони налякалися і посхиляли обличчя до землі, а ті сказали їм: Чому ви шукаєте Живого між мертвими?
6Немає Його тут, бо воскрес! Згадайте, як казав вам, коли ще був у Галилеї.
7 # Лк. 9:22. Він говорив: Потрібно, щоб Син Людський був виданий у руки грішних людей, був розп’ятий і воскрес на третій день.
8Тоді вони пригадали Його слова.
9 # Лк. 24:22; Мт. 28:16. Повернувшись від гробу, вони сповістили про все це одинадцятьом і всім іншим.
10 # Лк. 8:2; Мр. 15:40. То були Марія Магдалина, Іванна, Марія, мати Якова, та інші з ними. Вони розповіли про це апостолам.
11 # Лк. 24:25,41; 1 М. 45:26. Та їхні слова здалися тим вигадкою, – не вірили їм.
12Підвівшись, Петро побіг до гробу і, схилившись, побачив полотно, [яке лежало] окремо, – і пішов до себе, дивуючись з того, що сталося.
Ісус з’являється Своїм учням по воскресінні
13 # Мр. 16:12. Двоє з них ішли того дня до села, віддаленого на шістдесят стадій#24:13 Стадія – міра відстані, приблизно 185 метрів. від Єрусалима, яке називалося Емаус;
14 # Лк. 24:9,22. вони говорили між собою про все, що відбулося.
15І сталося, коли вони розмовляли й обмірковували, Сам Ісус, наблизившись, пішов разом з ними,
16 # Лк. 24:31; Ів. 21:4. та очі їхні були стримані, щоби Його не впізнали.
17 # Мт. 6:16. Тож Він запитав їх: Що це за справа, над якою міркуєте між собою, ідучи? І чого ви сумні?
18 # Ів. 19:25. У відповідь один, на ім’я Клеопа, сказав Йому: Ти хіба єдиний чужинець у Єрусалимі, Який не знає того, що сталося в ньому цими днями?
19 # Лк. 4:34; Суд. 6:8; Мт. 21:11; Дії 7:22, 2:22. І запитав їх: Що саме? А вони розповіли Йому про Ісуса Назарянина, Мужа Пророка, сильного ділом і словом перед Богом і перед усім народом;
20як видали Його первосвященики й наші старші на смертний присуд і розіп’яли Його.
21 # Лк. 1:68, 2:38, 19:11; Дії 1:6; Євр. 9:12; Іс. 41:14, 43:14, 44:24. А ми сподівалися, що Він Той, Хто має визволити Ізраїля. І до того ж, оце третій день, відколи те сталося.
22 # Лк. 24:1–11; Мт. 12:23. Та деякі наші жінки здивували нас: побувавши рано в гробниці
23й не знайшовши Його тіла, вони прийшли й розповіли, що бачили появу ангелів, які сповістили, що Він живий.
24 # Лк. 24:12; Ів. 20:3–10. Тоді пішли деякі з нас до гробу – і знайшли все, як говорили жінки; Самого ж Ісуса не побачили!
25 # Лк. 9:45; Гал. 3:1; Лк. 24:11; Мр. 9:19, 16:14; Ів. 20:27. Тоді Ісус сказав їм: О нерозумні й повільні серцем, аби вірити в усе, що говорили пророки!
26 # Лк. 24:46, 9:22; Ів. 20:9; 1 Пет. 1:11; 5 М. 18:15; Пс. 21; Іс. 53; Дії 3:18,21–25, 8:30–35. Хіба не треба було Христові постраждати й увійти у Свою славу?
27 # Лк. 24:44; Дії 26:22. І, почавши від Мойсея та від усіх пророків, Він пояснив їм з усього Писання те, що стосувалося Його.
28І вони наблизилися до села, до якого йшли. А Він удавав, що йде далі.
29 # Дії 16:15; Суд. 19:9. Та вони просили Його, кажучи: Залишайся з нами, бо вечоріє, вже день закінчується! І Він увійшов, щоби залишитися з ними.
30 # Лк. 22:19, 9:16; Ів. 21:13. І сталося, як сів Він за столом з ними, то, взявши хліб, поблагословив і, переломивши, давав їм;
31 # Лк. 24:16; 2 Цар. 6:17. тут і відкрилися їхні очі, й вони впізнали Його. Та Він став невидимий для них.
32 # Пс. 38:4; Лк. 24:45; Дії 17:2. І сказали вони один одному: Хіба не палало наше серце, коли Він говорив нам у дорозі та пояснював нам Писання?
33 # Лк. 24:9; Мт. 28:16. Вставши, тієї ж години вони повернулися до Єрусалима та знайшли зібраних одинадцятьох і тих, які були з ними;
34 # 1 Кор. 15:4; Ів. 21:15–23. вони говорили, що справді Господь воскрес і з’явився Симонові.
35А ці розповіли про те, що сталося в дорозі, та як Він відкрився їм під час ламання хліба.
36 # Ів. 20:19–23; Мр. 16:14; 1 Кор. 15:5. Коли вони говорили про це, Сам [Ісус] став посеред них і сказав їм: Мир вам!
37 # Мт. 14:26. Та злякавшись, охоплені жахом, вони думали, що бачать духа.
38А Він сказав їм: Чому ви стурбовані, чому такі думки входять до ваших сердець?
39 # 1 Ів. 1:1; Дії 17:27. Гляньте на Мої руки, на Мої ноги! Це ж Я Сам! Доторкніться до Мене – подивіться, що дух тіла й костей не має, а Я, як бачите, їх маю!
40Сказавши це, Він показав їм руки та ноги.
41 # Лк. 24:11; Дії 12:14; Ів. 21:5,10. А як вони ще дивувалися і не вірили з радості, Він сказав їм: Чи маєте тут щось із їжі?
42Вони дали Йому частину печеної риби [і бджолиного меду].
43 # Дії 10:41. Тож, взявши, Він їв перед ними.
44 # Лк. 24:27; Ів. 5:39,46. І промовив до них: Ось слова, які Я сказав вам, коли ще був з вами: Має збутися все написане про Мене і в Законі Мойсея, і в Пророків, і в Псалмах!
45 # Лк. 9:45; Ів. 20:9, 12:16. Тоді розкрив їхній розум, щоби зрозуміли Писання.
46 # Лк. 24:26, 9:22; Дії 17:2; Ос. 6:2. І Він сказав їм: Так написано, і [необхідно було] постраждати Христові та воскреснути з мертвих на третій день,
47 # Мр. 16:15; Дії 2:38, 17:30, 5:31; Мт. 28:19. щоб, почавши з Єрусалима, проповідувалося в Ім’я Його покаяння для прощення гріхів між усіма народами.
48 # Дії 5:32. Ви [ж є] свідками цього.
49 # Ів. 16:7, 14:16; Дії 1:4. І ось Я посилаю на вас обітницю Мого Отця, а ви залишайтеся в місті [Єрусалимі], доки не зодягнетеся силою з висоти!
Вознесіння Ісуса на небо
50 # Мр. 16:19; Дії 1:4–14. Вивівши їх за місто до Витанії, Він підняв Свої руки і поблагословив їх.
51І сталося, що коли благословляв їх, Він віддалився від них і почав підійматися на небо.
52А вони, поклонившись Йому, з великою радістю повернулися до Єрусалима
53 # Дії 2:46, 3:1, 5:42. і були постійно в храмі, [хвалячи і] прославляючи Бога. [Амінь].

Поточний вибір:

ЛУКИ 24: CUV

Позначайте

Поділитись

Копіювати

None

Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть