ЛУКИ 23
23
Ісус перед Пилатом
1 #
Мт. 27:2; Мр. 15:1; Ів. 18:28. І встали всі вони, й повели Його до Пилата.
2 #
Мт. 27:11–14; Мр. 15:2–5; Ів. 18:33–38. #
1 Цар. 18:17; Дії 24:5; Лк. 20:25; Ів. 19:12. Почали Його звинувачувати, кажучи: Ми знайшли Цього, Який бунтує наш народ, забороняє давати кесареві данину і каже, що Він – Сам Христос, Цар.
3Пилат запитав Його, кажучи: Ти є Цар юдеїв? А Він у відповідь сказав йому: Ти кажеш!
4 #
1 Тим. 6:13; Лк. 23:14,22. Пилат же сказав первосвященикам і юрбі: Жодної вини я не знаходжу в Цій Людині.
5 #
Мт. 27:63; Лк. 4:44; Дії 10:37. Та вони ще наполегливіше твердили, запевняючи, що Він підбурює народ, навчає по всій Юдеї, починаючи з Галилеї і аж сюди.
6 #
Дії 23:34. Пилат, почувши це, запитав, чи Він галилеєць.
7 #
Лк. 3:1. Переконавшись, що Він з підвладних Ірода, відіслав Його до Ірода, який тими днями перебував у Єрусалимі.
Ісус перед Іродом
8 #
Лк. 9:9; Ів. 12:21; Мт. 12:38. Ірод, побачивши Ісуса, дуже зрадів; давно бажав Його бачити, бо чув [багато] про Нього і сподівався побачити від Нього якусь ознаку.
9 #
Мт. 27:12. Ставив Йому багато запитань, але Він нічого йому не відповідав.
10Первосвященики та книжники стояли, завзято обвинувачуючи Його.
11 #
Лк. 9:22. Ірод зі своїми воїнами, принизивши та висміявши Його, одягнув у світлий одяг і відіслав Його до Пилата.
12Того дня Ірод і Пилат стали друзями, хоча раніше вони ворогували між собою.
Засуджений на смерть
13Пилат, покликавши первосвящеників, начальників та людей,
14 #
Мт. 27:63; Дії 28:18; Лк. 23:4. сказав їм: Привели ви мені Цю Людину як Того, Хто підбурює народ. І ось, я перед вами допитував і не знайшов у Цій Людині жодної провини з того, в чому Її обвинувачуєте.
15 #
Лк. 23:22; Дії 23:29. Так само й Ірод, який повернув Його нам. Отже, нічого вартого смерті Він не зробив;
16 #
Ів. 19:1. тож, покаравши Його, відпущу.
17 #
Мт. 27:20–23; Мр. 15:11–14; Ів. 18:39. [Треба ж було йому щосвята відпускати їм когось одного].
18 #
Ів. 19:15. Та вони всі разом закричали, вигукуючи: Візьми Цього, а відпусти Варавву!
19 Варавва був ув’язнений за якийсь заколот у місті й за вбивство.
20А Пилат, бажаючи відпустити Ісуса, знову заговорив до них.
21 #
Ів. 19:6. Та вони кричали, вигукуючи: Розіпни, розіпни Його!
22 #
Лк. 23:4. Тож він утретє сказав їм: Яке ж зло Він зробив? Нічого вартого смерті не знайшов я в Ньому. Я покараю Його й відпущу.
23Однак вони наполягали гучними голосами, вимагали Його розіп’яти, і голоси їхні [та первосвящеників] перемогли.
24 #
Мт. 27:26; Мр. 15:15; Ів. 19:16а; Дії 3:13. І Пилат присудив згідно з їхніми вимогами:
25 #
Мт. 17:12; Дії 24:27. відпустив того, за кого вони просили, який за бунт і вбивство був посаджений до в’язниці, а Ісуса видав на їхню волю.
Ісуса ведуть на розп’яття
26 #
Мт. 27:31б,32; Мр. 15:20б,21. І повели Його. Взявши якогось Симона з Киринеї, який йшов з поля, поклали на нього нести за Ісусом хрест.
27 #
Зах. 12:10–14. Ішла ж за Ним велика юрба народу та жінки, які голосили й оплакували Його.
28 #
Лк. 7:13; Єр. 9:19; Лк. 19:41. Повернувшись до них, Ісус сказав: Дочки єрусалимські, не плачте за Мною, краще плачте за собою та за своїми дітьми,
29 #
Лк. 19:43, 21:23; Іс. 54:1. бо ось настають дні, коли скажуть: Блаженні неплідні й утроби, які не родили, і груди, які не годували.
30 #
Ос. 10:8; Об. 6:16. Тоді почнуть казати горам: Упадіть на нас! – і горбам: Покрийте нас!
31 #
Пр. 11:31; 1 Пет. 4:17. Адже коли із зеленим деревом це роблять, то що станеться із сухим?
32І вели з Ним на страту також інших двох злочинців.
Розп’яття Ісуса
33 #
Мт. 27:33–36; Мр. 15:22–25; Ів. 19:17,24. І коли прийшли на місце, яке зветься Череповище, тут розіп’яли Його й злочинців – одного праворуч, а другого – ліворуч.
34 #
Мт. 5:44; Іс. 53:12; Дії 3:17; 1 Кор. 2:8; Пс. 22:19. Ісус говорив: Отче, прости їм, бо вони не знають, що роблять! А ті, які ділили Його одяг, кидали жереб.
Глузування з розп’ятого Ісуса
35 #
Мт. 27:37,39–43; Мр. 15:26,29–32а. #
Пс. 21:8; Лк. 4:23, 9:20,35; Іс. 42:1. А народ стояв і дивився. Насміхалися і начальники [з ними], кажучи: Він інших спасав, тож нехай спасе і Себе Самого, якщо Він Христос, Божий Обранець!
36 #
Пс. 68:22. Глузували з Нього й воїни; вони, приступаючи, подавали Йому оцет
37і казали: Якщо Ти – юдейський Цар, спаси Себе!
38Над Ним був напис, [зроблений грецьким, латинським та єврейським письмом]: Це – Цар юдеїв.
Молитва розбійника на хресті
39 #
Мт. 27:44; Мр. 15:32б; Мт. 26:68. Один із розп’ятих злочинців лихословив Його, кажучи: Хіба Ти не Христос? Спаси Себе й нас!
40 #
Лк. 12:5; Мт. 10:28. А другий обізвався і, докоряючи йому, сказав: Чи ти не боїшся Бога, коли й сам на таке засуджений?
41 #
Дії 25:5. Але ми – справедливо, бо дістаємо належне за те, що вчинили; Він же нічого поганого не зробив!
42 #
1 М. 40:14; Мт. 16:28, 20:21. І додав: Ісусе, згадай мене, коли прийдеш у Царство Твоє!
43 #
Фил. 1:23; 2 Кор. 12:4. А Він сказав йому: Запевняю тебе: сьогодні ти будеш зі Мною в раю!
Смерть Ісуса
44 #
Мт. 27:45,50; Мр. 15:33,37. #
Ам. 8:9. І коли настала шоста година, наступила темрява по всій землі – до дев’ятої години;
45 #
Ам. 8:3; 2 М. 26:31. померкло сонце, а завіса храму роздерлася надвоє.
46 #
Лк. 2:49; Пс. 30:6; Дії 7:59; 1 Пет. 4:19. Скрикнувши гучним голосом, Ісус промовив: Отче, у Твої руки передаю Свій дух! Сказавши це, Він віддав духа.
47 #
Мт. 27:54; Мр. 15:39. #
Лк. 2:20; Мт. 27:19. Побачивши те, що сталося, сотник прославив Бога, промовляючи: Справді, праведний був Цей Чоловік!
48 #
Євр. 10:33; Лк. 18:13. Численні юрби, які прийшли на це видовище, спостерігаючи те, що сталося, били себе в груди й верталися.
49 #
Мт. 27:55; Мр. 15:40а; Ів. 19:25; Пс. 37:12, 88:9; Лк. 8:2. На віддалі стояли й дивилися всі Його знайомі та жінки, які йшли за Ним із Галилеї.
Поховання Ісуса
50 #
Мт. 27:57–60; Мр. 15:42–46; Ів. 19:38–42. Один чоловік, на ім’я Йосип, який був радником, людина добра й праведна,
51 #
Лк. 2:38. з юдейського міста Ариматеї, – не пристав до ради та до їхньої справи, бо він очікував Божого Царства;
52підійшовши до Пилата, він попросив тіло Ісуса;
53 #
5 М. 21:22; Лк. 19:30. знявши його, він обгорнув полотном і поклав у висічену гробницю, де ще ніколи ніхто не лежав.
54Була п’ятниця#23:54 Дослівно – день приготування., і надходила субота.
55 #
Мт. 27:61; Мр. 15:47; Лк. 23:49. А жінки, котрі йшли слідом, – ті, які прибули з Ним із Галилеї, – побачили гріб і як було покладене Його тіло.
56 #
2 М. 12:16, 20:10; 3 М. 23:8. Повернувшись, вони приготували пахощі та миро, а в суботу спочивали, згідно із заповіддю.
Поточний вибір:
ЛУКИ 23: CUV
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
БІБЛІЯ Сучасний переклад © Українське Біблійне Товариство (2020-2023)
