Луки 9
9
Служіння дванадцятьох
1Скликавши дванадцятьох, Він дав їм силу та владу виганяти всіх демонів і зцілювати всі хвороби. 2І послав їх проповідувати Царство Боже та зцілювати хворих. 3Він промовив до них:
«Нічого не беріть у дорогу: ні палиці, ні торбини, ні хліба, ні грошей, ні двох сорочок не майте. 4Коли ж увійдете в якийсь дім, там залишайтесь і звідти йдіть далі. 5Якщо десь вас не приймуть, то, виходячи з того міста, обтрусіть пил зі своїх ніг на свідчення проти них!»
6Вони вийшли та ходили по селах, звіщаючи Добру Звістку й зцілюючи всюди.
Іродова занепокоєність
7Тетрарх Ірод почув про все, що сталося, і занепокоївся, бо дехто казав, що це Іван воскрес із мертвих; 8інші казали, що це з’явився Ілля, а ще інші – що це один зі стародавніх пророків воскрес. 9Тоді Ірод сказав: «Івана я стратив, тоді хто Цей, про Кого я таке чую?» І намагався зустрітися з Ісусом.
Ісус годує п’ять тисяч
10Повернувшись, апостоли розповіли Ісусові про все, що зробили. Він узяв їх та відійшов у безлюдне місце біля міста, що зветься Віфсаїда. 11Але люди, дізнавшись про це, пішли за Ним. Зустрівши їх, Він почав говорити про Царство Боже й зцілював тих, хто потребував зцілення. 12Коли ж день схилявся до вечора, підійшли до Нього дванадцятеро й сказали:
―Відпусти людей, щоби пішли в навколишні села та хутори відпочити та знайти чогось їсти, бо ми тут у безлюдному місці.
13Але Він сказав їм:
―Ви дайте їм їсти!
Вони відповіли:
―Ми не маємо нічого, крім п’яти хлібів та двох рибин. Хіба що підемо й купимо їжу для всіх цих людей.
14А було там близько п’яти тисяч чоловіків.
Ісус промовив до Своїх учнів:
―Розсадіть їх групами приблизно по п’ятдесят.
15Вони так і зробили, і розсадили всіх людей. 16Він же, узявши п’ять хлібів та дві рибини, подивився на небо, благословив їх і, розломивши, дав учням, щоб розділили між людьми. 17Усі їли та наситилися, і назбирали дванадцять кошиків залишків.
Свідчення Петра про Ісуса
18Одного разу, коли Ісус молився на самоті й разом із Ним були лише учні, Він запитав їх:
―За кого вважають Мене люди?
19Вони відповіли:
―Одні – за Івана Хрестителя, інші – за Іллю, ще інші – за одного зі стародавніх пророків, що воскрес.
20Він же запитав:
―А ви за кого Мене вважаєте?
Петро відповів:
―Ти Христос Божий!
Ісус звіщає Свою смерть та воскресіння
21Тоді Він наказав їм нікому не розповідати про це.
22Далі додав: «Синові Людському належить багато страждати, бути відкинутим старійшинами, первосвященниками та книжниками, бути вбитим, але третього дня воскресне».
23Потім промовив до всіх:
«Якщо хтось хоче йти за Мною, нехай зречеться самого себе, візьме свій хрест та щодня слідує за Мною. 24Бо хто хоче спасти своє життя, той загубить його, а хто втратить життя своє заради Мене, той спасе його. 25Яка користь людині, якщо здобуде весь світ, а саму себе занапастить або згубить? 26Хто посоромиться Мене та Моїх слів, того й Син Людський посоромиться, коли прийде в славі Своїй, і Отця, і святих ангелів. 27Істинно кажу вам: деякі з присутніх тут не зазнають смерті, доки не побачать Царства Божого».
Преображення Ісуса
28А приблизно через вісім днів після цих слів, Ісус узяв із Собою Петра, Івана та Якова й піднявся на гору, щоб молитися. 29Під час молитви вигляд Його обличчя змінився, і одежа стала білою та блискучою. 30І ось двоє чоловіків розмовляли з Ним – це були Мойсей та Ілля. 31Вони з’явились у славі та розмовляли з Ним про Його відхід, який Він мав завершити в Єрусалимі. 32Петро й ті, що були з Ним, заснули, але, прокинувшись, побачили Його славу та цих двох чоловіків, які стояли з Ним. 33Коли вони відійшли від Нього, Петро сказав Ісусові: «Наставнику, добре нам тут бути! Зробімо три намети: один для Тебе, один для Мойсея та один для Іллі».
Він не знав, що говорить. 34Коли він це казав, з’явилася хмара, яка накрила їх. Вони ж злякалися, коли увійшли в хмару. 35З хмари промовив голос: «Це Син Мій обраний, Його слухайте!»
36Коли ж пролунав голос, Ісус залишився Сам. Вони мовчали й нікому в ті дні не казали про те, що бачили.
Зцілення хлопчика, одержимого злим духом
37Наступного дня, після того, як вони зійшли з гори, великий натовп зустрів Його.
38І ось один чоловік із натовпу вигукнув:
―Учителю, благаю, зглянься над моїм сином, бо він у мене єдиний. 39Нечистий дух хапає його, і він зненацька кричить, і катує його дух аж до піни. Насилу відходить, залишаючи його безсилим. 40Я просив Твоїх учнів вигнати духа, але вони не змогли.
41Ісус у відповідь сказав:
―О роде невірний та розбещений, доки буду з вами? Доки терпітиму вас? Приведи сюди твого сина!
42Коли хлопчик наближався, демон у припадку кинув його на землю, але Ісус наказав нечистому духові відійти, зцілив дитину та віддав її батькові. 43Усі були вражені Божою величчю.
Ісус удруге звіщає Свою смерть
Коли всі дивувалися всьому, що робив Ісус, Він промовив до своїх учнів: 44«Вкладіть ці слова у ваші вуха: Син Людський буде виданий у руки людські».
45Однак учні не зрозуміли цих слів: вони були приховані від них, щоб не зрозуміли їх, а спитати Його про ці слова боялися.
Хто найбільший?
46Потім учні почали роздумувати між собою, хто з них найбільший. 47Але Ісус, знаючи думки їхніх сердець, узяв дитину, поставив її біля Себе 48та промовив до них:
―Той, хто прийме цю дитину в ім’я Моє, той Мене приймає, а хто Мене приймає, приймає Того, Хто надіслав Мене. Бо хто найменший поміж вас, той найбільший.
Хто не проти вас, той за вас
49Іван відповів:
―Наставнику, ми бачили когось, хто Твоїм ім’ям виганяв демонів, та ми заборонили йому, бо він не ходить із нами.
50Ісус відповів:
―Не забороняйте, бо хто не проти вас, той за вас.
Самарянське село не приймає Ісуса
51Коли наближався час Йому бути взятим на небо, Він рішуче пішов до Єрусалима. 52І надіслав перед Собою вісників. Вони зайшли до одного самарянського села, щоб приготувати все для Нього. 53Але мешканці Його не прийняли, бо Він ішов до Єрусалима. 54Побачивши це, учні Його, Яків та Іван, сказали:
―Господи, хочеш, ми накажемо, щоб зійшов вогонь із неба та спалив їх, як це зробив Ілля?
55 Ісус, обернувшись до них, заборонив їм та сказав:
―Не знаєте, якого ви духа, 56бо Син Людський прийшов не губити людські душі, а спасати їх!
І пішли до іншого села.
Ціна учнівства
57Коли вони йшли дорогою, хтось сказав Ісусові:
―Я піду за Тобою, куди б Ти не пішов!
58Ісус відповів йому:
―Лисиці мають нори, птахи небесні – гнізда, а Син Людський не має, де голову прихилити.
59А іншому сказав:
―Іди за Мною!
Але той відповів:
―Господи, дозволь мені спочатку піти поховати мого батька!
60Тоді Ісус сказав:
―Залиши мертвим ховати своїх мерців, а ти йди звіщати Царство Боже!
61Інший сказав:
―Господи, я піду за Тобою, але дозволь мені спочатку попрощатися з моїми домашніми!
62Ісус сказав йому:
―Ніхто з тих, хто поклав руку на плуг та озирається назад, не придатний для Царства Божого!
Поточний вибір:
Луки 9: НПУ
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Новий Завіт і Книга Псалмів, Новий Переклад Українською™ НПУ™
© 2022 Biblica, Inc.
Використовується з дозволу. Усі права захищені у всьому світі.
New Testament and Psalms, New Ukrainian Translation™ NPU™
Copyright © 2022 by Biblica, Inc.
Used with permission. All rights reserved worldwide.
