Луки 1:40-80

Луки 1:40-80 НУП

і ввійшла в дім Захарії, і привітала Єлизавету. Коли Єлизавета почула привітання Марії, заграло дитя в її утробі, і Єлизавета наповнилася Святим Духом і вигукнула гучним голосом: Благословенна ти серед жінок і благословенний плід твоєї утроби! I як це мені таке випало, що до мене прийшла мати мого Господа? Бо ось коли звук твого привітання дійшов до моїх вух, заграло від радості дитя в моїй утробі. I блаженна та, яка повірила, що буде здійснення сказаного їй від Господа. I сказала Марія: Величає душа моя Господа, і зрадів мій дух моєму Спасителю Богу, тому що Він зглянувся на скромність Своєї раби; бо ось віднині всі роди називатимуть мене блаженною, тому що Сильний зробив мені величне, і Його ім’я — святе, і Його милість з роду в рід до тих, що бояться Його. Він зробив могутнє Своєю рукою, розігнав гордих у помислах їхнього серця; скинув володарів з престолів і підніс скромних; голодних наповнив добром, а багатих відіслав ні з чим; допоміг Своєму слузі Iзраїлю, згадавши про милість (як сказав нашим отцям) Аврааму і його нащадкам навіки. I пробула Марія з нею близько трьох місяців, і повернулася додому. Єлизаветі ж настав час народити, і вона народила сина. I почули її сусіди й рідні, що Господь виявив їй велику милість, і раділи з нею. А на восьмий день вони прийшли на обрізання дитини і хотіли назвати його ім’ям його батька Захарією. Та його мати сказала у відповідь: Ні, він буде названий Iоаном. Вони сказали їй: Серед твоєї ж рідні немає нікого, кого б звали цим іменем. I стали питати знаками в його батька, як би він хотів назвати його. Той попросив дощечку і написав: Його ім’я — Iоан. I всі здивувалися. I відразу відкрились його вуста і розв’язався його язик, і він став говорити, благословляючи Бога. I напав страх на всіх, що жили навколо них, і про все це говорили по всьому нагір’ю Iудейському. I всі, що чули про це, клали це собі в серце й казали: Що ж це буде за дитина? I рука Господня була з ним. А Захарія, його батько, наповнився Святим Духом і став пророкувати, кажучи: Благословенний Господь, Бог Iзраїля, що відвідав і здійснив викуплення Свого народу, і підняв нам ріг спасіння в домі Давида, Свого слуги, як сказав устами Своїх святих споконвічних пророків, спасіння від наших ворогів і від руки всіх, що ненавидять нас, щоб виявити милість нашим отцям і згадати святий Свій завіт, клятву, якою поклявся нашому отцю Аврааму, щоб дати нам, врятованим від руки наших ворогів, служити Йому без страху у святості й праведності перед Ним усі дні нашого життя. I ти, дитино, будеш названа пророком Всевишнього, бо підеш перед лицем Господа приготувати Йому дороги і дати Його народу пізнати спасіння в прощенні його гріхів через сердечну милість нашого Бога, якою відвідав нас світанок з висоти, щоб освітити тих, що живуть у темряві і смертній тіні, щоб направити наші ноги на шлях миру. Дитина ж росла і зміцнялася духом, і була в пустелях до дня свого з’явлення Iзраїлю.

Прочитати Луки 1