Луки 1
1
1О скільки багато хто брався складати розповідь про добре відомі серед нас події,
2як передали нам ті, що від початку були очевидцями й служителями Слова,
3то вирішив і я, ретельно дослідивши все від початку, по порядку описати тобі, вельмишановний Феофіле,
4щоб ти взнав достовірність слів, у яких був наставлений.
5У дні іудейського царя Iрода був один священник з Авієвої черги на ім’я Захарія; його дружина була з дочок Аарона, і звали її Єлизавета.
6Обоє вони були праведними перед Богом, живучи за всіма заповідями й вимогами Господніми бездоганно.
7У них не було дітей, тому що Єлизавета була безплідна, і обоє вони були похилого віку.
8Одного разу, коли Захарія у порядку своєї черги виконував священницькі обов’язки перед Богом,
9за звичаєм священства випало йому за жеребом увійти в Храм Господній і покадити.
10А вся безліч народу молилась надворі під час кадіння.
11I ось з’явився йому ангел Господній, стоячи праворуч від кадильного жертовника.
12Захарія, побачивши його, стривожився, і на нього напав страх.
13Та ангел сказав йому: Не бійся, Захаріє, бо твоя молитва почута, і твоя дружина Єлизавета народить тобі сина, і ти даси йому ім’я Iоан.
14I буде тобі радість і веселість, і його народженню багато хто зрадіє.
15Бо він буде великим перед Господом, і не питиме ні вина, ні сікери, і Святим Духом наповниться ще з утроби своєї матері.
16I багатьох синів Iзраїля наверне до Господа, їхнього Бога.
17Він піде перед Ним у дусі й силі Iллі, щоб повернути серця батьків до дітей і неслухняних — до мудрості праведних, щоб приготувати Господу народ підготовлений.
18Захарія сказав ангелу: Звідки я це знатиму? Адже я старий, і моя дружина похилого віку.
19Ангел сказав йому у відповідь: Я Гавриїл, що стою перед Богом; я посланий проговорити до тебе й звістити тобі цю добру новину.
20I ось ти будеш мовчати і не зможеш говорити до того дня, коли це станеться, за те, що ти не повірив моїм словам, які збудуться свого часу.
21Тим часом люди чекали Захарію і дивувалися, що він бариться у Храмі.
22Він же, вийшовши, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що він бачив у Храмі видіння; і він пояснював їм знаками і залишався німим.
23А коли дні його служіння скінчилися, він пішов додому.
24Після цих днів його дружина Єлизавета зачала і таїлася п’ять місяців, кажучи:
25Таке зробив мені Господь у дні, у які зглянувся на мене, щоб зняти з мене мою ганьбу між людьми.
26На шостий місяць був посланий ангел Гавриїл від Бога в галілейське місто під назвою Назарет
27до діви, зарученої з чоловіком з дому Давида на ім’я Йосип; звали ту діву Марія.
28Ангел, увійшовши до неї, сказав: Вітаю тебе, обдарована благодаттю! Господь з тобою! Благословенна ти серед жінок!
29Вона ж, побачивши його, стривожилась від його слів і стала міркувати, що значить це привітання.
30Ангел сказав їй: Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благовоління у Бога.
31I ось ти зачнеш в утробі, і народиш сина, і даси Йому ім’я Iсус.
32Він буде великим і буде названий Сином Всевишнього, і Господь Бог дасть Йому престол Його батька Давида,
33і Він царюватиме над домом Якова вічно, і Його царству не буде кінця.
34Марія ж сказала ангелу: Як це буде, коли я чоловіка не пізнала?
35Ангел сказав їй у відповідь: Святий Дух зійде на тебе, і сила Всевишнього отінить тебе, тому й Святе, що народиться від тебе, буде назване Сином Божим.
36Он і Єлизавета, твоя родичка, яку називають безплідною, і та зачала сина у своїй старості, і вона вже на шостому місяці.
37Бо для Бога нічого не буде неможливим.
38Марія сказала: Ось я раба Господня; хай буде мені за твоїм словом. I ангел від неї пішов.
39У ті дні Марія встала й пішла з поспіхом в нагір’я, в місто Iудине,
40і ввійшла в дім Захарії, і привітала Єлизавету.
41Коли Єлизавета почула привітання Марії, заграло дитя в її утробі, і Єлизавета наповнилася Святим Духом
42і вигукнула гучним голосом: Благословенна ти серед жінок і благословенний плід твоєї утроби!
43I як це мені таке випало, що до мене прийшла мати мого Господа?
44Бо ось коли звук твого привітання дійшов до моїх вух, заграло від радості дитя в моїй утробі.
45I блаженна та, яка повірила, що буде здійснення сказаного їй від Господа.
46I сказала Марія: Величає душа моя Господа,
47і зрадів мій дух моєму Спасителю Богу,
48тому що Він зглянувся на скромність Своєї раби; бо ось віднині всі роди називатимуть мене блаженною,
49тому що Сильний зробив мені величне, і Його ім’я — святе,
50і Його милість з роду в рід до тих, що бояться Його.
51Він зробив могутнє Своєю рукою, розігнав гордих у помислах їхнього серця;
52скинув володарів з престолів і підніс скромних;
53голодних наповнив добром, а багатих відіслав ні з чим;
54допоміг Своєму слузі Iзраїлю, згадавши про милість
55(як сказав нашим отцям) Аврааму і його нащадкам навіки.
56I пробула Марія з нею близько трьох місяців, і повернулася додому.
57Єлизаветі ж настав час народити, і вона народила сина.
58I почули її сусіди й рідні, що Господь виявив їй велику милість, і раділи з нею.
59А на восьмий день вони прийшли на обрізання дитини і хотіли назвати його ім’ям його батька Захарією.
60Та його мати сказала у відповідь: Ні, він буде названий Iоаном.
61Вони сказали їй: Серед твоєї ж рідні немає нікого, кого б звали цим іменем.
62I стали питати знаками в його батька, як би він хотів назвати його.
63Той попросив дощечку і написав: Його ім’я — Iоан. I всі здивувалися.
64I відразу відкрились його вуста і розв’язався його язик, і він став говорити, благословляючи Бога.
65I напав страх на всіх, що жили навколо них, і про все це говорили по всьому нагір’ю Iудейському.
66I всі, що чули про це, клали це собі в серце й казали: Що ж це буде за дитина? I рука Господня була з ним.
67А Захарія, його батько, наповнився Святим Духом і став пророкувати, кажучи:
68Благословенний Господь, Бог Iзраїля, що відвідав і здійснив викуплення Свого народу,
69і підняв нам ріг спасіння в домі Давида, Свого слуги,
70як сказав устами Своїх святих споконвічних пророків,
71спасіння від наших ворогів і від руки всіх, що ненавидять нас,
72щоб виявити милість нашим отцям і згадати святий Свій завіт,
73клятву, якою поклявся нашому отцю Аврааму,
74щоб дати нам, врятованим від руки наших ворогів, служити Йому без страху
75у святості й праведності перед Ним усі дні нашого життя.
76I ти, дитино, будеш названа пророком Всевишнього, бо підеш перед лицем Господа приготувати Йому дороги
77і дати Його народу пізнати спасіння в прощенні його гріхів
78через сердечну милість нашого Бога, якою відвідав нас світанок з висоти,
79щоб освітити тих, що живуть у темряві і смертній тіні, щоб направити наші ноги на шлях миру.
80Дитина ж росла і зміцнялася духом, і була в пустелях до дня свого з’явлення Iзраїлю.
Поточний вибір:
Луки 1: НУП
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Copyright © 2021 by Ю. Л. Попченко