і ввійшла в дім Захарії, і привітала Єлизавету.
Коли Єлизавета почула привітання Марії, заграло дитя в її утробі, і Єлизавета наповнилася Святим Духом
і вигукнула гучним голосом: Благословенна ти серед жінок і благословенний плід твоєї утроби!
I як це мені таке випало, що до мене прийшла мати мого Господа?
Бо ось коли звук твого привітання дійшов до моїх вух, заграло від радості дитя в моїй утробі.
I блаженна та, яка повірила, що буде здійснення сказаного їй від Господа.
I сказала Марія: Величає душа моя Господа,
і зрадів мій дух моєму Спасителю Богу,
тому що Він зглянувся на скромність Своєї раби; бо ось віднині всі роди називатимуть мене блаженною,
тому що Сильний зробив мені величне, і Його ім’я — святе,
і Його милість з роду в рід до тих, що бояться Його.
Він зробив могутнє Своєю рукою, розігнав гордих у помислах їхнього серця;
скинув володарів з престолів і підніс скромних;
голодних наповнив добром, а багатих відіслав ні з чим;
допоміг Своєму слузі Iзраїлю, згадавши про милість
(як сказав нашим отцям) Аврааму і його нащадкам навіки.
I пробула Марія з нею близько трьох місяців, і повернулася додому.
Єлизаветі ж настав час народити, і вона народила сина.
I почули її сусіди й рідні, що Господь виявив їй велику милість, і раділи з нею.
А на восьмий день вони прийшли на обрізання дитини і хотіли назвати його ім’ям його батька Захарією.
Та його мати сказала у відповідь: Ні, він буде названий Iоаном.
Вони сказали їй: Серед твоєї ж рідні немає нікого, кого б звали цим іменем.
I стали питати знаками в його батька, як би він хотів назвати його.
Той попросив дощечку і написав: Його ім’я — Iоан. I всі здивувалися.
I відразу відкрились його вуста і розв’язався його язик, і він став говорити, благословляючи Бога.
I напав страх на всіх, що жили навколо них, і про все це говорили по всьому нагір’ю Iудейському.
I всі, що чули про це, клали це собі в серце й казали: Що ж це буде за дитина? I рука Господня була з ним.
А Захарія, його батько, наповнився Святим Духом і став пророкувати, кажучи:
Благословенний Господь, Бог Iзраїля, що відвідав і здійснив викуплення Свого народу,
і підняв нам ріг спасіння в домі Давида, Свого слуги,
як сказав устами Своїх святих споконвічних пророків,
спасіння від наших ворогів і від руки всіх, що ненавидять нас,
щоб виявити милість нашим отцям і згадати святий Свій завіт,
клятву, якою поклявся нашому отцю Аврааму,
щоб дати нам, врятованим від руки наших ворогів, служити Йому без страху
у святості й праведності перед Ним усі дні нашого життя.
I ти, дитино, будеш названа пророком Всевишнього, бо підеш перед лицем Господа приготувати Йому дороги
і дати Його народу пізнати спасіння в прощенні його гріхів
через сердечну милість нашого Бога, якою відвідав нас світанок з висоти,
щоб освітити тих, що живуть у темряві і смертній тіні, щоб направити наші ноги на шлях миру.
Дитина ж росла і зміцнялася духом, і була в пустелях до дня свого з’явлення Iзраїлю.