1 Коринфян 13:4-13

Любов довготерпить, милосердствує, любов не заздрить, любов не вихваляється, не гордиться, не поводиться непристойно, не шукає свого, не дратується, не мислить зла, не радіє неправедності, а радується істині, усе переносить, усьому вірить, усього сподівається, усе терпить. Любов ніколи не перестає, хоча й пророцтва скíнчаться, і мови припиняться, і знання зникне. Бо ми частково знаємо і частково пророкуємо. Коли ж настане досконале, тоді часткове скінчиться. Коли я був дитиною, то по дитячому говорив, по дитячому мислив, по дитячому міркував, а коли став дорослим, то залишив дитяче. Бо зараз ми бачимо ніби в дзеркалі, неясно, а тоді — лицем до лиця; зараз я знаю частково, а тоді пізнаю так, як і я пізнаний. А зараз залишаються оці три: віра, надія, любов, — та найбільша з них — любов.