Книга Неемії 4:6-14

Отож, ми відбудували разом мур навкруги Єрусалиму до половини. Люди були запалені на роботу. Коли Санваллат, Товія, аравійці, аммонійці та люди Ашдода почули, що відбудова муру Єрусалима просувається, що провалини замуровуються, вони страшенно розлютилися. Отож усі вони змовилися піти й напасти на Єрусалим, щоб посіяти там замішання. Але ми молилися нашому Богу й виставили сторожу проти них, яка пильнувала вдень і вночі. Але народ Юдеї сказав: «Робітники виснажені, бо дуже багато уламків. І самим нам ніколи не спромогтися відбудувати мур». Та й наші вороги говорили: «Вони й не знатимуть і не помітять, як ми опинимось поміж них і повбиваємо їх, і зупинимо роботи». Коли ж з усіх усюд приходили юдеї, що жили серед ворогів наших, вони десятки разів казали нам: «Повертайтеся до нас!» Тоді я розставив людей там, де мур найнижчий. Я розташував людей за родами, з мечами, списами та луками. Все оглянувши, я звернувся до шанованих людей, старійшин та всіх інших: «Не бійтеся їх. Пам’ятайте нашого Володаря, великого й могутнього. Бийтеся за братів своїх, за своїх синів і дочок, за жінок ваших та за свої домівки».