Книга Неемії 4
4
Санваллат і Товія
1Як почув Санваллат, що ми відбудовуємо мур, то дуже розлютився. Він висміював юдеїв 2перед своїми братами та військом Самарії. Він казав: «Що це роблять ті слабкодухі юдеї? Хіба ж самі вони спроможні? Чи будуть жертви приносити? Чи закінчать роботу за один день? Чи повернуть вони до життя каміння з купи пороху, до того ще й спалене?»
3Товія, що стояв поруч, додав: «Ту кам’яну стіну, що вони відбудовують, навіть лисиця розвалить, заскочивши!»
4Я, Неемія, мовив: «Послухай, о Боже наш, як із нас глузують. Пошли їхні збиткування на їхні ж голови. Хай самі вони стануть бранцями в чужій землі. 5Не прикривай вини їхньої, нехай гріх їхній не залишиться Тобою не помічений, бо вони ображали будівельників».
6Отож, ми відбудували разом мур навкруги Єрусалиму до половини. Люди були запалені на роботу.
Роботи тривають
7Коли Санваллат, Товія, аравійці, аммонійці та люди Ашдода почули, що відбудова муру Єрусалима просувається, що провалини замуровуються, вони страшенно розлютилися. 8Отож усі вони змовилися піти й напасти на Єрусалим, щоб посіяти там замішання.
9Але ми молилися нашому Богу й виставили сторожу проти них, яка пильнувала вдень і вночі. 10Але народ Юдеї сказав: «Робітники виснажені, бо дуже багато уламків. І самим нам ніколи не спромогтися відбудувати мур».
11Та й наші вороги говорили: «Вони й не знатимуть і не помітять, як ми опинимось поміж них і повбиваємо їх, і зупинимо роботи».
12Коли ж з усіх усюд приходили юдеї, що жили серед ворогів наших, вони десятки разів казали нам: «Повертайтеся до нас!»#4:12 Повертайтеся до нас Або «Вони прийдуть на нас зусібіч».
13Тоді я розставив людей там, де мур найнижчий#4:13 розставив… найнижчий Гебрейський текст тут неясний.. Я розташував людей за родами, з мечами, списами та луками. 14Все оглянувши, я звернувся до шанованих людей, старійшин та всіх інших: «Не бійтеся їх. Пам’ятайте нашого Володаря, великого й могутнього. Бийтеся за братів своїх, за своїх синів і дочок, за жінок ваших та за свої домівки».
15Коли ж наші вороги почули, що їхні наміри нам відомі, і що Бог зруйнував їхні плани, ми всі повернулися до муру, кожен до своєї роботи. 16Відтоді половина моїх людей працювала на відбудові муру, а половина тримала напоготові списи, луки, щити й обладунки. Командири стояли за людьми Юдеї, 17що відбудовували мур. Хто носив колоди, однією рукою тримав колоду, а другою — зброю. 18У кожного будівельника, коли він працював, збоку висів меч. А біля мене стояв сурмач.
19Я звернувся до знатних людей, старійшин та всіх інших: «Відбудовчі роботи дуже розширилися, і ми віддалені одне від одного вздовж муру. 20Хоч де б ви почули сигнал сурмача, збирайтеся там. Наш Бог буде битися на нашому боці».
21Отак робота тривала, половина людей тримали напоготові зброю від світання до смерку. 22Тоді ж я сказав людям, щоб кожен зі своїми слугами ночував в Єрусалимі. І так вони будуть сторожею вночі й робітниками вдень. 23Отож ні я, ні брати мої, ні слуги, ні охоронці, що були зі мною, навіть не роздягалися на ніч, та кожен мав зброю у правій руці.
Поточний вибір:
Книга Неемії 4: UMT
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Bible League International