Як почув Санваллат, що ми відбудовуємо мур, то дуже розлютився. Він висміював юдеїв перед своїми братами та військом Самарії. Він казав: «Що це роблять ті слабкодухі юдеї? Хіба ж самі вони спроможні? Чи будуть жертви приносити? Чи закінчать роботу за один день? Чи повернуть вони до життя каміння з купи пороху, до того ще й спалене?» Товія, що стояв поруч, додав: «Ту кам’яну стіну, що вони відбудовують, навіть лисиця розвалить, заскочивши!» Я, Неемія, мовив: «Послухай, о Боже наш, як із нас глузують. Пошли їхні збиткування на їхні ж голови. Хай самі вони стануть бранцями в чужій землі. Не прикривай вини їхньої, нехай гріх їхній не залишиться Тобою не помічений, бо вони ображали будівельників».
Прочитати Книга Неемії 4
Поділитися
Порівняти всі видання: Книга Неемії 4:1-5
Зберігайте вірші, читайте офлайн, дивіться навчальні відео тощо!
Головна
Біблія
Плани
Відео