Йов 9
9
Відповідь Йова
1Йов відповів:
2«Я, звісно, розумію, так буває,
але як можна буть невинним перед Богом?
3На жодне з тисячі питань не зміг би відповісти Богу,
якби й хотів посперечатись з Ним.
4Бог — серцем мудрий, Всемогутній.
Хто проти нього виступив,
втратив своє життя.
5Пересуває гори Він так, що ніхто й не знає,
в Своєму гніві Він їх рушить.
6Це Він трясе землею до основ її, та так,
що стугонить усе навколо.
7Сказати сонцю може Він, щоб не зійшло,
а зорі сховати, щоб не світили.
8Він Сам напнув небесну широчінь,
по гребню хвиль морських він ходить.
9Створив Він Ведмедицю, Оріон й Волосожар,
створив сузір’я, що вершать свій шлях
південним небом.
10Витворює Він більше див, ніж можна уявити,
і не злічить Його чудес.
11Поглянь, Він наді мною йде, а я не бачу,
проходить поряд, та я не відчуваю.
12Хто може Богу протидіють, коли Він забирає щось?
Хто сміє протирічить: „Що Ти робиш?”
13Бог не вгамує Свого гніву,
помічники Рагав і ті простерті під Його ногами.
14Тоді що маю я Йому сказати,
які слова я мушу підібрати?
15Якби й невинний був я, все одно б мовчав;
благав би тільки милосердя я в Заступника свого.
16Якби звернувся навіть я до Нього,
якби мені Він навіть відповів,
я все одно не вірю, що почув би Він мій голос.
17Це Бог на мене бурю насилає
і ранить щораз дужче без причини.
18Не встигну перевести дух,
а вже нові печалі насідають.
19Якщо про силу йдеться,
то Він могутніший, звичайно.
Якщо про справедливість,
хто з Ним може позиватись?
20Хоча я й невинний, та мої вуста знайдуть провину.
Хоч не грішив, мене в крутійстві звинуватять.
21Я безневинний, не турбуюся про душу.
Життя своє ненавиджу.
22У всіх єдина доля — всі вмирають.
Тому я і кажу, що Бог веде
і праведних, і грішних до одного кінця.
23Якщо людну вб’є раптове лихо,
чи насміхається Він із мук невинного тоді?
24Панують на землі нечесні та злостиві,
а Бог не розкриває правди суддям.
Якщо не Бог, то хто це все вчинив?
25Скоріше за гінця роки життя біжать,
без радості, без щастя пролітають дні.
26Вони пливуть, мов човен з очерету,
немов орел, що падає на здобич.
27Якщо скажу: „Забуду я свій біль,
засяє усміх на моїм обличчі”, —
28нічого це не змінить, мукам не кінець,
бо знаю, що не спиниться Твій суд.
29Господь вже звинуватив мене в чомусь,
тому ж даремно гаяти зусилля, виправдовуючи себе!
30Якби я талим снігом умивався
і тіло з милом чисто вимив,
31Ти б і тоді мене в брудну могилу кинув,
і навіть одяг би зненавидів мене.
32Бог — не один із нас, тому я виклик кинути Йому не можу,
до суду позиватись я Його не поведу.
33Нема нікого, хто б зумів між нами стати
і вислухати нас обох#9:33 вислухати нас обох Буквально «бути посередником»..
34Хто відвернув би жезл каральний Божий,
щоб неминучий страх мене не їв.
35Тоді б насмілився я все Йому сказати,
бо не така вже боязка у мене вдача».
Поточний вибір:
Йов 9: UMT
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Bible League International