Йов 19
19
Відповідь Йова
1Озвався Йов на це:
2«Як довго будете мені ятрити душу,
як довго убивати будете словами?
3Разів з десяток ображали;
хіба не соромно вам дошкулять мені щораз?
4Якщо я й справді помилявся, то помилки — мої,
і вам з них немає ніякого діла.
5Якщо і справді вам здається, що мені до вас далеко,
якщо мої приниження — моя провина,
6то знайте, то знайте, Бог мене принизив
і розкидав навколо мене Свої сіті.
7Кричу: „Допоможіть!” —
то ані слова я у відповідь не чую.
Коли ж про допомогу я благаю,
то справедливості нема ніде.
8Він на шляху мені наставив незборимі перешкоди,
не можу я пройти, коли він мороком стежину перекрив.
9Позбавив мене шани Він
і збив з моєї голови корону.
10Він розбивав мене з усіх боків.
Я, переможений, втікаю.
Й надію вже останню вириває Він,
мов дерево, з корінням.
11Він розпалився, гнівом заярів на мене,
повівся так, неначе ворога зустрів.
12Його війська, що наступають дружно,
мені перекривають відступ,
намет мій у кільце беруть.
13В краї далекі Він моїх братів заслав,
а близькі й друзі відвернулися від мене, мов не знають.
14Не стало в мене родичів,
приятелі давно мене забули.
15І гості мої, й слуги, навіть,
поводяться зі мною, як з чужинцем.
Здається їм, що зайда я, не свій.
16Звертаюсь я до служки, той мовчить,
хоч я прошу у нього співчуття.
17Моє дихання спротивіло дружині,
від мене відвернулися гидливо діти.
18А що вже дітки, й ті ненавидять мене,
кепкують, ледь почну я говорити.
19Усі найближчі друзі зневажають,
бридким я став для тих, кого любив.
20Перетворився я на шкіру та кістки,
я ледве животію.
21Благаю, заклинаю, згляньтесь, любі друзі,
бо вразила мене Божа рука.
22Чому мене ви переслідуєте так, як Бог,
чому постійно відчуваю ваші збиткування на собі?
23О, як би я хотів, аби мої слова записані були,
щоб в книзі слід вони лишили.
24Нехай би стилом і різцем залізним
закарбували їх на скелі на віки.
25Тому що знаю: Рятівник — живий,
на захист встане він на цій землі.
26І навіть після того, як залишу я це тіло,
як зотліє моя шкіра, я побачу Бога.
27Я сам Його побачу,
на власні очі, не чужі, побачу Бога!
Затамувавши подих, дня того чекаю.
28Коли ви кажете: „Як можем переслідувати Його?” —
коли у Ньому корінь всіх нещасть.
29Про меч караючий самі не забувайте,
бо гнів ваш, то є гріх, також меча достойний.
Тоді ви зрозумієте, що справедливість є на все».
Поточний вибір:
Йов 19: UMT
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Bible League International