Буття 41:1-16

Два роки по тому фараонові приснився сон, наче він стоїть на березі ріки Ніл. І виходить із Нілу сім корів, та такі гарні та вгодовані! І почали вони пастися в очереті. І ще сім корів вийшло з Нілу за ними, та такі бридкі та худі! Поставали вони поруч з тими на березі Нілу. Тоді бридкі та худі корови з’їли гарних та вгодованих. На цьому фараон прокинувся. І знову він заснув, і сниться йому вдруге: сім колосків з зерном, повні та гарні, і виростають вони з одного стебла. Ще сім колосків, але тонкі та зморщені від східного (гарячого) вітру виростають за ними. Потім тонкі колоски поглинули сім повних та гарних колосків. І прокинувся фараон, але то був лише сон. Вранці дух його занепокоївся. І послав він по всіх чародіїв Єгипту та по своїх мудреців і розповів їм свої сни. Але ніхто не зміг розтлумачити їх фараонові. Та головний виночерпій сказав фараонові: «Сьогодні я згадав свої провини. Якось фараон розгнівався на своїх слуг і кинув мене й головного пекаря до в’язниці, під нагляд начальника варти. Однієї ночі кожному з нас приснилися сни, та кожний з них мав своє значення. З нами там був молодий єврей-раб, слуга начальника варти. Ми розповіли йому, а він розтлумачив нам наші сни, кожному значення його сну. І сталося так, як він казав нам. Мене повернули на мою посаду, а пекаря повісили». То фараон послав по Йосипа, і його швиденько вивели з темниці. Йосип поголився, перевдягнувся й прийшов до фараона. Фараон і каже йому: «Мені приснився сон, і немає нікого, хто може розтлумачити його. Та я чув про тебе, що ти вмієш тлумачити сни». Йосип відповів фараонові: «Не я, але можливо Бог матиме ласку пояснити сни фараонові».