Отже, закінчено було створення неба, землі й усього, що населяє їх. Бог закінчив працю Свою, і сьомого дня відпочивав від трудів. Він благословив сьомий день і освятив його, бо саме цього дня відпочивав від тієї праці, якою був зайнятий, створюючи світ.
Ось історія про створення неба й землі. Того дня, коли Господь Бог створив землю й небо, на землі не росло ще жодного польового куща. Жодна рослина в полі не пустила ще паростків своїх, бо Господь Бог не послав іще дощу на землю. Не було ще людини, щоб порати землю. Води здіймалися з-під землі і зрошували поверхню.
Тоді Господь Бог зліпив людину з пороху земного і вдихнув у неї через ніздрі життя. І став той чоловік живою істотою. Потому Господь Бог посадив сад на сході, у місці, що звалося Едем, і поселив там чоловіка, якого створив. Із землі Господь Бог зростив різні види дерев, які були гарні на вигляд і добрі на поживу. Посеред саду росли дерево життя й дерево пізнання добра і зла.
Через Едем текла ріка, що зрошувала сад. Нижче вона ділилася й утворювала чотири менших річки. Назва першої Пішон. Вона текла навколо землі Хавіли. І золото в цій країні добре. Також є ароматична смола і камінь онікс. Назва другої річки була Ґіхон. Вона текла довкруги землі Куш. Назва третьої річки Тиґр, що на сході від Ассирії. Четверта річка звалася Євфрат.
Господь Бог оселив чоловіка в Едемськім саду доглядати його й дбати про землю. І наказав йому Господь Бог: «Ти можеш їсти будь-який плід з будь-якого дерева. Та не їж із дерева пізнання добра і зла, бо в день, коли з’їси плід із нього, то того ж дня напевно тобі померти».
І мовив Господь Бог: «Не годиться чоловікові бути самому. Я створю йому помічника, такого ж, як і він». І з землі Господь Бог зліпив усіх тварин, що в полі, і всіх птахів, що в небі. Тоді Він привів їх до чоловіка, щоб дізнатися, як той назве їх. І так як чоловік називав кожну живу істоту, таке й було її ім’я. І чоловік дав ім’я всій прирученій худобі, всім птахам небесним і всім диким звірям. Але помічника, подібного чоловікові, так і не було знайдено.
Тоді Господь Бог примусив чоловіка заснути міцним сном. І поки той спав, Господь Бог вийняв одне з його ребер і заживив тіло навколо місця, звідки взяв ребро. Узяв Господь Бог те ребро і витворив із нього жінку, і привів її до чоловіка. І вигукнув чоловік:
«Нарешті! З’явилася людина, подібна мені!
Це кістка від моїх кісток,
плоть від моєї плоті.
І зватиметься вона жінкою,
бо взята з чоловіка».
Через це й залишає чоловік своїх батьків, щоб, з’єднавшись із жінкою своєю, стати з нею єдиною плоттю.
І були вони голими, чоловік і його жінка, але не соромилися.