Буття 2:1-25
Буття 2:1-25 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Отже, закінчено було створення неба, землі й усього, що населяє їх. Бог закінчив працю Свою, і сьомого дня відпочивав від трудів. Він благословив сьомий день і освятив його, бо саме цього дня відпочивав від тієї праці, якою був зайнятий, створюючи світ. Ось історія про створення неба й землі. Того дня, коли Господь Бог створив землю й небо, на землі не росло ще жодного польового куща. Жодна рослина в полі не пустила ще паростків своїх, бо Господь Бог не послав іще дощу на землю. Не було ще людини, щоб порати землю. Води здіймалися з-під землі і зрошували поверхню. Тоді Господь Бог зліпив людину з пороху земного і вдихнув у неї через ніздрі життя. І став той чоловік живою істотою. Потому Господь Бог посадив сад на сході, у місці, що звалося Едем, і поселив там чоловіка, якого створив. Із землі Господь Бог зростив різні види дерев, які були гарні на вигляд і добрі на поживу. Посеред саду росли дерево життя й дерево пізнання добра і зла. Через Едем текла ріка, що зрошувала сад. Нижче вона ділилася й утворювала чотири менших річки. Назва першої Пішон. Вона текла навколо землі Хавіли. І золото в цій країні добре. Також є ароматична смола і камінь онікс. Назва другої річки була Ґіхон. Вона текла довкруги землі Куш. Назва третьої річки Тиґр, що на сході від Ассирії. Четверта річка звалася Євфрат. Господь Бог оселив чоловіка в Едемськім саду доглядати його й дбати про землю. І наказав йому Господь Бог: «Ти можеш їсти будь-який плід з будь-якого дерева. Та не їж із дерева пізнання добра і зла, бо в день, коли з’їси плід із нього, то того ж дня напевно тобі померти». І мовив Господь Бог: «Не годиться чоловікові бути самому. Я створю йому помічника, такого ж, як і він». І з землі Господь Бог зліпив усіх тварин, що в полі, і всіх птахів, що в небі. Тоді Він привів їх до чоловіка, щоб дізнатися, як той назве їх. І так як чоловік називав кожну живу істоту, таке й було її ім’я. І чоловік дав ім’я всій прирученій худобі, всім птахам небесним і всім диким звірям. Але помічника, подібного чоловікові, так і не було знайдено. Тоді Господь Бог примусив чоловіка заснути міцним сном. І поки той спав, Господь Бог вийняв одне з його ребер і заживив тіло навколо місця, звідки взяв ребро. Узяв Господь Бог те ребро і витворив із нього жінку, і привів її до чоловіка. І вигукнув чоловік: «Нарешті! З’явилася людина, подібна мені! Це кістка від моїх кісток, плоть від моєї плоті. І зватиметься вона жінкою, бо взята з чоловіка». Через це й залишає чоловік своїх батьків, щоб, з’єднавшись із жінкою своєю, стати з нею єдиною плоттю. І були вони голими, чоловік і його жінка, але не соромилися.
Буття 2:1-25 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І були скінчені небо й земля, і все воїнство їхнє. І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив. І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив. Це ось походження неба й землі, коли створено їх, у дні, як Господь Бог создав небо та землю. І не було на землі жодної польової рослини, і жодна ярина польова не росла, бо на землю дощу Господь Бог не давав, і не було людини, щоб порати землю. І пара з землі підіймалась, і напувала всю землю. І створив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, і стала людина живою душею. І насадив Господь Бог рай ув Едені на сході, і там осадив людину, що її Він створив. І зростив Господь Бог із землі кожне дерево, принадне на вигляд і на їжу смачне, і дерево життя посеред раю, і дерево Пізнання добра і зла. І річка з Едену виходить, щоб поїти рай. І звідти розділюється і стає чотирма початками. Імення одному Пішон, оточує він усю землю Хавіла, де є золото. А золото тієї землі добре; там бделій і камінь онікс. Ім’я ж другої річки Ґіхон, вона оточує ввесь край Етіопії. А ім’я річки третьої Тигр, вона протікає на сході Ашшуру. А річка четверта вона Ефрат. І взяв Господь Бог людину, і в еденському раї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала. І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти. Але з дерева знання добра й зла не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш! І сказав Господь Бог: Не добре, щоб бути чоловіку самотнім. Створю йому поміч, подібну до нього. І вчинив Господь Бог із землі всю польову звірину, і все птаство небесне, і до Адама привів, щоб побачити, як він їх кликатиме. А все, як покличе Адам до них, до живої душі воно ймення йому. І назвав Адам імена всій худобі, і птаству небесному, і всій польовій звірині. Але Адамові помочі Він не знайшов, щоб подібна до нього була. І вчинив Господь Бог, що на Адама спав міцний сон, і заснув він. І Він узяв одне з ребер його, і тілом закрив його місце. І перетворив Господь Бог те ребро, що взяв із Адама, на жінку, і привів її до Адама. І промовив Адам: Оце тепер вона кість від костей моїх, і тіло від тіла мого. Вона чоловіковою буде зватися, бо взята вона з чоловіка. Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, і стануть вони одним тілом. І були вони нагі обоє, Адам та жінка його, і вони не соромились.
Буття 2:1-25 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
І довершені були небо та земля, і повне їхнє впорядкування. І закінчив Бог шостого дня Свої діла, котрі робив, і відпочив сьомого дня від усіх Своїх діл, котрі створив. І поблагословив Бог сьомий день, і освятив його, бо в той день відпочив від усіх Своїх діл, які почав Бог творити. Це книга походження неба та землі, коли це сталося, — того дня, в який Бог створив небо і землю, і всяку польову зелень — перше, ніж з’явилася на землі, і всяку польову рослинність — перше, ніж посходила: тому що не дав Бог дощу на землю, і не було людини, щоб обробляти землю. Та із землі виходило джерело й зрошувало всю поверхню землі. І, взявши порох із землі, Бог створив людину, і вдихнув у її обличчя дихання життя, і стала людина душею живою. І насадив Господь Бог рай у Едемі на сході, і оселив там людину, яку створив. І ще виростив Бог із землі всякі дерева — гарні на вигляд і придатні для їжі, дерево життя посеред раю і дерево, що дає знання добра і зла. А з Едему виходить ріка, щоби зрошувати рай; звідти вона розділяється на чотири рукави. Назва одного — Фісон: він протікає повз усю Евілатську землю — там, де є золото; золото тієї землі добре, і там є гранат і зелений камінь. А назва другої ріки — Ґеон: це та, що протікає повз всю землю Ефіопії. Третя ріка — Тигр: вона тече напроти ассирійців. Четверта ж ріка — Євфрат. І взяв Господь Бог людину, яку створив, і оселив її в раю, щоб обробляти його та доглядати. І заповів Господь Бог Адамові, кажучи: Плоди з усякого дерева, що в раю, вживатимеш у їжу. А з дерева пізнання добра і зла — не їжте з нього: у той день, коли з’їсте з нього, неодмінно помрете! І сказав Господь Бог: Недобре бути чоловікові самотнім. Створімо для нього помічника — такого, як він. І створив Бог ще із землі всіх польових звірів, і всіх небесних птахів; Він привів їх до Адама, щоби побачити, як їх назве. І як назвав Адам кожну живу душу, — так вона і звалася. І дав Адам назви всім тваринам, всім небесним птахам і всім польовим звірам, та Адамові не знайшлося помічника, подібного до нього. Тож Бог наслав глибокий сон на Адама, і той заснув. І Бог взяв одне з його ребер, а його місце заповнив тілом. Ребро, яке взяв у Адама, Господь Бог перетворив на жінку і привів її до Адама. І сказав Адам: Це тепер кістка з моїх кісток і тіло з мого тіла! Вона буде називатися жінкою, адже зі свого чоловіка була взята. Тому залишить чоловік свого батька й матір і пристане до своєї жінки, — і будуть обоє одним тілом. І були обоє нагі, — і Адам, і його жінка, — та не соромилися.
Буття 2:1-25 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Так докіньчено небеса й землю з усїм войнством їх. І докіньчив Бог шестого дня дїло своє, що сотворив; і почив на семий день від усього дїла, що сотворив. І благословив Бог день семий, і з'ясував його сьвятим: того бо дня спочив од усїх дїл своїх, які вчинив і зробив. Се початок настання небес і землї, як сотворено їх, того часу, як сотворив Господь землю і небо, Не було ще на землї нїякої рослини на полях, і не росло ще нїяке зело на полях; бо Господь Бог не повелїв іще дощувати на землю, і не було ще там людей порати землю. Виходила ж імла з землї і напувала всю верховину на суходолї. І создав Господь Бог чоловіка з землї польової, і вдихнув йому в ноздрі живе диханнє. І став чоловік душею живою. І насадив Бог сад у Едемі на востоцї, та й осадив там чоловіка, що создав. І зростив Господь Бог усяке дерево із землї, принадне на погляд і смашне плодом своїм, і дерево жизняне посеред саду, і дерево познавання добра й зла. І ріка виходить із Едему на поливаннє саду, а потім розлучається чотирма течіями. Імя первої Пизон; ся обтекає всю Гавила землю, де знаходять золото. А золото в тій землї предобре. Там знаходять і бедола-смолу і камінь оникс. А друга річка зветься Гигон; ся обтекає всю Куш землю. А трейтя зветься Гиддекель; се та річка, що йде на схід соньця від Ассура. А четверта річка, се Евфрат. І взяв Господь Бог чоловіка та й осадив його в Едемському саду порати його і доглядати. І заповідав Господь Бог чоловікові, глаголючи: З усякого древа в саду-раї можна тобі по вподобі їсти. З того ж дерева, що дає знаттє доброго й лихого, з того не важитимешся їсти, ато вмреш певно того ж дня, як скоштуєш із його. І рече Господь Бог: Не добре чоловікові бути самому; сотворимо йому таку поміч, щоб до пари була йому. І сотворив Господь Бог із землї всякого зьвіря польового і всяке птаство небесне, і привів їх до чоловіка побачити, як він зватиме їх, і як нї назвав би чоловік їх живі душі, так щоби мусїли вони зватись. І подавав чоловік назви всякій скотинї, і птаству небесному, і всякому польовому зьвірові, та про чоловіка не знайшлось такої помочі, щоб до пари була йому. І попустив Господь Бог твердому сну обняти чоловіка, і як заснув, узяв одно з його ребер, та й затулив його місце тїлом. І создав Господь Бог женщину з ребра, що взяв од чоловіка, та й привів її до чоловіка. І каже чоловік: Се ж кість од костей моїх і тїло від тїла мого. Мусить вона зватись людина; бо її взято з чоловіка. Тим оставить чоловік отця свого й матїр свою та й прилїпиться до жони своєї, і будуть удвох тїлом одним. І були обоє нагі, чоловік і жона його, і не соромились.
