Римляни 12:3-16

Глаголю бо благодаттю, даною менї, кожному між вами, щоб не думав більш про себе, нїж треба думати, а думав тверезо, як Бог кожному удїлив міру віри. Бо яко ж в одному тїлї маємо многі члени, усї ж члени мають не одно дїло, так многі ми - одно тїло в Христї, по одному ж, один другому члени. Маючи ж дарування по даній нам благодатї неоднакі: чи то пророцтво (то й пророкуймо) по мірі віри; чи то служеннє (пильнуймо) в служенню; чи то навчає хто - в ученню; чи то напоминає хто - в напоминанню; хто дає, (давай) у простотї; хто старшинує, (старшинуй) з пильностю; хто милосердує, (милосердуй) з радістю. Любов (нехай буде) нелицемірна. Ненавидячи лихе, прихиляйтесь до доброго. Братньою любовю (бувайте) один до одного нїжні; честю один одного більшим робіть; у роботї не лїниві; духом горючі, Господеві служачі; в надїї веселї; в горю терпіливі; в молитві непереставаючі, у потребинах сьвятих - подїльчиві; до гостинностї охочі. Благословляйте тих, хто гонить вас; благословляйте, а не кленїть. Радуйте ся з тими, хто радуєть ся, і плачте з тими, хто плаче. Однаково один з одним думайте. Високо про себе не думайте, а до смиренних нахиляйтесь. Не бувайте мудрі самі в себе.