Псалми 139:1-14

Проводиреві хора; псальма Давидова. Г осподи! Ти розглянув мене, і пізнав. Ти знаєш, коли я сяду, і коли встану; ти з далека розумієш думки мої. Ти бачиш стежку мою і місце відпочинку, і всї дороги мої знаєш. Бо ще нема слова на язику в мене, а вже ти Господи, добре все знаєш. З заду і з переду обступив мене! і руку свою положив на мене. Розуміннє, надто - дивне, надто високе для мене, не здолїю збагнути його. Куди йти менї перед духом твоїм, куди втекти менї від лиця твого? Зійшов би я на небо, - ти там єси; спочив би я під землею, і там ти єси. Взяв би я крила в зорі ранньої, та й на самому краю моря осївся, І туди б рука твоя провела мене, і правиця твоя попала. І сказав би я: Тьма таки покриє мене, то й в ночі стане сьвітло кругом мене. І тьма не затьмить перед тобою, і ніч яснїє як день; тьма - одно що сьвітло. Ти сотворив внутро моє; ти зложив мене в утробі матері моєї. Прославляю тебе за те, що дав снагу менї предивну. Дїла твої чудесні, душа моя добре се знає.