Псалми 139
139
1Проводиреві хора; псальма Давидова. Г осподи! Ти розглянув мене, і пізнав. 2Ти знаєш, коли я сяду, і коли встану; ти з далека розумієш думки мої. 3Ти бачиш стежку мою і місце відпочинку, і всї дороги мої знаєш. 4Бо ще нема слова на язику в мене, а вже ти Господи, добре все знаєш. 5З заду і з переду обступив мене! і руку свою положив на мене. 6Розуміннє, надто - дивне, надто високе для мене, не здолїю збагнути його. 7Куди йти менї перед духом твоїм, куди втекти менї від лиця твого? 8Зійшов би я на небо, - ти там єси; спочив би я під землею, і там ти єси. 9Взяв би я крила в зорі ранньої, та й на самому краю моря осївся, 10І туди б рука твоя провела мене, і правиця твоя попала. 11І сказав би я: Тьма таки покриє мене, то й в ночі стане сьвітло кругом мене. 12І тьма не затьмить перед тобою, і ніч яснїє як день; тьма - одно що сьвітло. 13Ти сотворив внутро моє; ти зложив мене в утробі матері моєї. 14Прославляю тебе за те, що дав снагу менї предивну. Дїла твої чудесні, душа моя добре се знає. 15Не були втаєні костї мої перед тобою, коли в тайнї постав я, як тая грудка в долїшнїх місцях землї штучно зложена. 16Очі твої бачили зародок мій, і в книзї твоїй все було записано; минали днї, як костї творились, від часу того, як ще нї одної не було. 17Як любі для мене думки твої, Боже! Як велика безлїч їх! 18Полїчив би, та більше їх, як піску. Пробуджаюсь, і я ще з тобою. 19О коли б ти, Боже, погубив беззаконника! І ви, людожери, відступіться геть від мене!.. 20Та ворогів твоїх, що згадують тебе для беззаконня, що за марним ганяють. 21Чи не мати менї ненавистї проти тих, що тебе ненавидять, і не гидитись тими, що проти тебе встали? 22Повною ненавистю ненавиджу їх; вони вороги в мене. 23Розглянь мене, Боже, і пізнай серце моє! Випробуй мене, і пізнай думки мої! 24І подивись, чи йду я дорогою труду, і веди мене дорогою вічною.
Поточний вибір:
Псалми 139: UKRK
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть