Приповiстi 18:1-13

Своєвольний всього забагає; він устає проти всього, що каже розум. Дурний не любить знання, хиба тілько, щоб повеличатись дотепом. З безбожником приходить і погорда, а з безчесним - сором. Слова в устах мужа - глибокії води; з джерела мудростї - широкий потік. Вважати на особу безбожного - се дїло погане, тим паче, щоб праведного повалити на судї. Безумного уста вдаються у сварку, а його слова викликують бійку. Беспутнього язик - погибель для него, а уста його - се сїть на душу його. Нашептані слова - неначе лакітки, а все ж вони до дна у череві доходять. Недбалий в своїй роботї - се рідний брат розтратника. Імя Господнє - се кріпка тверджа; втече праведник у неї, і він безпечен. Багатому скарби здаються кріпким містом, він уважає їх за високі мури. Перед упадком гордуватїє серце в чоловіка, а перед славою - покора. Хто, не вислухавши, відповідає, той дурень і стид на його спадає.