Знов же промовляв їм Ісус, глаголючи: Я сьвітло сьвіту. Хто йде слїдом за мною, не ходити ме в темряві, а мати ме сьвітло життя. Казали тодї Йому Фарисеї: Ти про себе сьвідкуєш; сьвідченнє Твоє неправдиве. Озвавсь Ісус і рече їм: Хоч я сьвідкую про себе, правдиве сьвідченнє моє; бо я знаю, звідкіля я прийшов, і куди йду. Ви по тїлу судите; я не суджу нїкого. Коли ж я суджу, суд мій правдивий; бо я не один, а я й пославший мене Отець. І в законї ж вашому написано, що двох людей сьвідченнє правдиве. Я сьвідкую про себе, й сьвідкує про мене пославший мене Отець. Казали тодї Йому: Де Отець Твій? Відказав Ісус: Нї мене не знаєте, нї Отця мого. Коли б мене знали, й Отця мого знали б. Такі слова промовив Ісус у скарбницї, навчаючи в церкві; і нїхто не хапав Його; бо ще не прийшла година Його. Рече їм тодї знов Ісус: Я йду, й шукати мете мене, і в гріхах ваших повмираєте. Куди ж я йду, ви не можете йти. Сказали тодї Жиди: Чи не вбє Він себе, що каже: Куди я йду, ви не можете йти? І рече їм: Ви од нижнього, я од вишнього; ви од сьвіту сього, я не од сьвіту сього. Тим я сказав вам, що повмираєте в гріхах ваших: коли бо не увіруєте, що се я, повмираєте в гріхах ваших. Казали тодї Йому: Хто Ти єси? І рече їм Ісус: Той, що з почину, як і глаголю вам. Багато маю про вас глаголати й судити; тільки ж Пославший мене правдивий; і я, що чув від Него, се глаголю в сьвітї. Не розуміли, що про Отця їм глаголе. Рече ж їм Ісус: Як знесете вгору Сина чоловічого, тодї зрозумієте, що се я, і що від себе не роблю нїчого; тільки, як навчив мене Отець мій, таке глаголю. І Пославший мене - зо мною; не зоставив мене одного Отець; бо я роблю всякого часу, що подобаєть ся Йому. Як се Він промовляв, многі увірували в Него. Рече тодї Ісус до Жидів, що увірували Йому: Коли пробувати мете у слові моєму, справдї ви ученики мої будете, і зрозумієте правду, й правда визволить вас. Відказали Йому: Ми насїннє Авраамове, й нї в кого не були в неволї нїколи. Як же Ти говориш, що вільнї будете? Відказав їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Що всякий, хто робить гріх, невільник гріха. Невільник же не пробуває в дому до віку, Син пробуває до віку. Коли ж Син визволить вас, справдї вільними будете. Знаю, що ви насїннє Авраамове; та шукаєте вбити мене, бо слово моє не містить ся в вас. Я, що видїв ув Отця мого, глаголю; а ви, що видїли в отця вашого, робите. Озвались вони й казали Йому: Отець наш Авраам. Рече їм Ісус: Коли б ви дїти Авраамові були, дїла Авраамові робили б. Тепер же шукаєте вбити мене, чоловіка, що вам правду глаголав, котру чув я від Бога. Сього Авраам не робив. Ви робите дїла отця вашого. Казали тодї Йому: Ми не з перелюбу родились: одного Отця маємо, Бога. Рече ж їм Ісус: Коли б Бог отець ваш був, любили б ви мене; бо я від Бога вийшов і приходжу, бо не від себе прийшов я, а Він мене післав. Чом бесїди моєї не розумієте? Бо не можете слухати слова мого. Ви від отця диявола, й хотїння отця вашого диявола хочете робити. Той був душогубцем з почину, й в правдї не встояв; бо нема правди в йому. Коли говорить брехню, із свого говорить; бо він брехун і отець її. А що я правду глаголю, не віруєте менї. Хто з вас докорить менї за гріх? Коли ж правду глаголю, чому ви не віруєте менї? Хто від Бога, слова Божі слухає. Тому ви не слухаєте, що ви не від Бога.
Біблія
Біблія для діточок
