Вiд Iвана 8:12-47
Вiд Iвана 8:12-47 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І знову Ісус промовляв до них, кажучи: Я Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не буде ходити у темряві той, але матиме світло життя. Фарисеї ж Йому відказали: Ти Сам свідчиш про Себе, тим свідоцтво Твоє неправдиве. Відповів і сказав їм Ісус: Хоч і свідчу про Себе Я Сам, та правдиве свідоцтво Моє, бо Я знаю, звідкіля Я прийшов і куди Я йду. Ви ж не відаєте, відкіля Я приходжу, і куди Я йду. Ви за тілом судите, Я не суджу нікого. А коли Я суджу, то правдивий Мій суд, бо не Сам Я, а Я та Отець, що послав Він Мене! Та й у вашім Законі написано, що свідчення двох чоловіків правдиве. Я Сам свідчу про Себе Самого, і свідчить про Мене Отець, що послав Він Мене. І сказали до Нього вони: Де Отець Твій? Ісус відповів: Не знаєте ви ні Мене, ні Мого Отця. Якби знали Мене, то й Отця Мого знали б. Ці слова Він казав при скарбниці, у храмі навчаючи. І ніхто не схопив Його, бо то ще не настала година Його... І сказав Він їм знову: Я відходжу, ви ж шукати Мене будете, і помрете в гріху своїм. Куди Я йду, туди ви прибути не можете... А юдеї казали: Чи не вб’є Він Сам Себе, коли каже: Куди Я йду, туди ви прибути не можете? І сказав Він до них: Ви від долу, Я звисока, і ви зо світу цього, Я не з цього світу. Тому Я сказав вам, що помрете в своїх гріхах. Бо коли не ввіруєте, що то Я, то помрете в своїх гріхах. А вони запитали Його: Хто Ти такий? І Ісус відказав їм: Той, Хто спочатку, як і говорю Я до вас. Я маю багато про вас говорити й судити; правдивий же Той, Хто послав Мене, і Я світові те говорю, що від Нього почув. Але не зрозуміли вони, що то Він про Отця говорив їм. Тож Ісус їм сказав: Коли ви підіймете Людського Сина, тоді зрозумієте, що то Я, і що Сам Я від Себе нічого не дію, але те говорю, як Отець Мій Мене був навчив. А Той, Хто послав Мене, перебуває зо Мною; Отець не зоставив Самого Мене, бо Я завжди чиню, що Йому до вподоби. Коли Він говорив це, то багато-хто в Нього увірували. Тож промовив Ісус до юдеїв, що в Нього ввірували: Як у слові Моїм позостанетеся, тоді справді Моїми учнями будете, і пізнаєте правду, а правда вас вільними зробить! Вони відказали Йому: Авраамів ми рід, і нічиїми невільниками не були ми ніколи. То як же Ти кажеш: Ви станете вільні? Відповів їм Ісус: Поправді, поправді кажу вам, що кожен, хто чинить гріх, той раб гріха. І не зостається раб у домі повік, але Син зостається повік. Коли Син отже зробить вас вільними, то справді ви будете вільні. Знаю Я, що ви рід Авраамів, але хочете смерть заподіяти Мені, бо наука Моя не вміщається в вас. Я те говорю, що Я бачив в Отця, та й ви робите те, що ви бачили в батька свого. Сказали вони Йому в відповідь: Наш отець Авраам. Відказав їм Ісус: Коли б ви Авраамові діти були, то чинили б діла Авраамові. А тепер ось ви хочете вбити Мене, Чоловіка, що вам казав правду, яку чув Я від Бога. Цього Авраам не робив. Ви робите діла батька свого. Вони ж відказали Йому: Не родилися ми від перелюбу, одного ми маєм Отця то Бога. А Ісус їм сказав: Якби Бог був Отець ваш, ви б любили Мене, бо від Бога Я вийшов і прийшов, не від Себе ж Самого прийшов Я, а Мене Він послав. Чому мови Моєї ви не розумієте? Бо не можете чути ви слова Мого. Ваш батько диявол, і пожадливості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім. Як говорить неправду, то говорить зо свого, бо він неправдомовець і батько неправді. А Мені ви не вірите, бо Я правду кажу. Хто з вас може Мені докорити за гріх? Коли ж правду кажу, чом Мені ви не вірите? Хто від Бога, той слухає Божі слова; через те ви не слухаєте, що ви не від Бога.
Вiд Iвана 8:12-47 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Пізніше Ісус знову розмовляв з людьми. Він так їм казав: «Я — Світло світу. Той, хто слідом іде за Мною, ніколи не йтиме у темряві, бо Світло, що несе життя, завжди буде з ним». І сказали Йому фарисеї: «Ти свідчиш Сам про Себе, і тому ці свідчення не істинні». Ісус відповів їм: «Якщо Я свідчу Сам про Себе, Мої свідчення істинні, бо Я знаю, звідки прийшов, і куди йду, а ви не знаєте, звідки Я прийшов чи куди Я іду. Ви, люди, судите Мене так, як судите будь-яку іншу людину. Я ж не суджу нікого. Та якщо Я судитиму, то Мій суд буде істинний, оскільки, коли Я суджу, Я не один, а Отець, Який послав Мене, зі Мною і судитимемо Ми разом. Адже написано в Законі вашому, що коли двоє свідчать одне й те саме, то їхні свідчення — істинні. Я свідчу Сам про Себе, та Отець, Який послав Мене, свідчить про Мене». Тоді Його спитали: «Де ж Твій Отець?» Ісус відповів: «Ви не знаєте ні Мене, ні Отця Мого. Якби ви знали Мене, то знали б і Отця Мого». Промовляв Він ці слова, коли навчав у храмі, стоячи біля скарбниці. Й ніхто Його не схопив, бо час Його тоді ще не прийшов. І знову Ісус промовив до них: «Я залишу вас, і ви будете шукати Мене, але помрете в гріху своєму, і не зможете прийти туди, куди Я йду». Тоді юдеї почали питати один одного: «Ви думаєте, Він уб’є Себе? Бо сказав Він: „Ви не можете прийти туди, куди Я йду”». І тоді Ісус мовив: «Ви всі народилися на землі, та Я — посланий небом. Ви належите цьому світові, а Я — ні. І тому Я кажу, що ви всі помрете грішні. Так, ви помрете з гріхами своїми, якщо не повірите, що Я — Сущий». Люди запитали Його: «Хто ж Ти є?» Ісус відповів: «Я є Той, про Кого Я говорив вам з самого початку. Я міг би багато чого сказати, щоб осудити вас, але Я кажу людям лише те, що чув від Того, Хто послав Мене. Та Він говорить тільки істину». Люди не знали, що Ісус говорить про Отця Свого. Та Він продовжував: «Коли вознесете Сина Людського, тоді пізнаєте, що Я — Сущий. Я нічого не роблю від Себе Самого, Своєю волею, а кажу лише те, чого Отець навчив Мене. Той, Хто послав Мене, — зі Мною. Він Мене не покинув, бо Я завжди виконую Його волю». Почувши ці слова, багато людей повірили в Нього. Тоді Ісус почав говорити тим юдеям, які повірили в Нього: «Якщо ви будете дотримуватися Мого вчення, то насправді станете учнями Моїми. Ви пізнаєте істину, й вона принесе вам визволення». І сказали Йому юдеї: «Ми — Авраамові нащадки. Ми ніколи не були нічиїми рабами! То що Ти маєш на увазі, коли говориш, що ми будемо вільні?» Ісус відповів: «Істинно кажу вам: кожен, хто грішить — раб гріха. Раб не житиме вічно в родині господаря, але Син завжди залишатиметься з сім’єю. Тож якщо Син звільнить вас, ви будете справді вільні. Я знаю, що ви Авраамові нащадки, але ви прагнете вбити Мене, оскільки не можете прийняти Моє вчення. Я розповідаю вам про те, що бачив в Отця Свого, ви ж робите те, чого навчилися від свого батька». І відповіли Йому юдеї: «Наш батько — Авраам!» А Ісус їм на те: «Якби ви були Авраамові діти, то чинили б так, як Авраам робив. Ви ж хочете вбити Мене. Ви хочете вбити Чоловіка, Який повідав вам істину, почуту від Бога. Авраам не робив так. Ви ж робите так, як ваш батько». «Ми не незаконнонароджені, — мовили вони, — у нас один батько — це Бог!» На те Ісус відповів: «Якби Бог був вашим батьком, то ви б любили Мене, бо Я прийшов від Бога, і ось Я тут. Я не прийшов зі Своєї волі, та Господь послав Мене. Ви не розумієте того, що Я кажу через те, що неспроможні прийняти вчення Моє. Диявол вам батько, тож ви прагнете виконувати його волю. Він був убивцею з самого початку і ніколи не був на боці істини, бо немає її в нього. Коли він каже неправду, то це природно для нього, бо він сам брехун і породжує брехню. А ви не бажаєте вірити Мені тому, що Я кажу правду. Хто з вас може засвідчити, що Я винен у гріхах? Ніхто. То чому ж ви не вірите Мені, коли Я кажу правду? Той, Хто від Бога — слухає слова Божі. Ви ж їх не слухаєте, тому що ви не від Бога».
Вiд Iвана 8:12-47 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
І знову Ісус почав говорити до народу: Я — світло для світу: хто йде за Мною, той не буде ходити в темряві, але матиме світло життя. Тоді фарисеї сказали Йому: Ти Сам про Себе свідчиш, Твоє свідчення не істинне. Ісус сказав їм у відповідь: Хоч Я і Сам про Себе свідчу, Моє свідчення істинне, бо Я знаю, звідки прийшов і куди йду, а ви не знаєте, звідки Я прийшов і куди йду. Ви судите по плоті, Я не суджу нікого; а якщо Я і суджу, то Мій суд істинний, бо Я не один, але Я з Отцем, що Мене послав. А у вашому Законі написано, що свідчення двох людей істинне. Я Сам про Себе свідчу, і про Мене свідчить Отець, що Мене послав. Тоді вони сказали Йому: Де Твій Отець? Ісус відповів: Ви не знаєте ні Мене, ні Мого Отця; якби ви знали Мене, то знали б і Мого Отця. Ці слова Ісус сказав біля скарбниці, як навчав у Храмі, і ніхто не схопив Його, бо Його час ще не прийшов. І знову Ісус сказав їм: Я йду, і ви будете шукати Мене і помрете у своєму гріху. А куди Я йду, туди ви не можете прийти. Тоді іудеї сказали: Невже Він уб’є Себе, що каже: Куди Я йду, туди ви не можете прийти? Він сказав їм: Ви від нижніх, Я від вишніх; ви від цього світу, Я не від цього світу. Тому Я і сказав вам, що ви помрете у своїх гріхах; бо якщо не увіруєте, що це Я, то помрете у своїх гріхах. Тоді вони сказали Йому: Хто Ти? Ісус сказав їм: Те, що й казав вам від початку. Багато Я маю говорити й судити про вас, але Той, що Мене послав, є істинний, і що Я чув від Нього, те й кажу світу. Не зрозуміли вони, що Він сказав їм про Отця. Тоді Ісус сказав їм: Коли піднесете Сина Людського, тоді дізнаєтеся, що це Я і що Я нічого не роблю Сам від Себе, але як навчив Мене Мій Отець, те й говорю. І Той, що Мене послав, є зі Мною; Отець не залишив Мене одного, бо Я завжди роблю угодне Йому. Коли Він говорив це, багато хто увірував у Нього. Тоді Ісус сказав іудеям, які увірували в Нього: Якщо будете пробувати в Моєму слові, то ви дійсно Мої учні; і пізнаєте істину, й істина зробить вас вільними. Вони відповіли Йому: Ми нащадки Авраама і ніколи нікому не були рабами. Як же Ти кажеш: Станете вільними? Ісус відповів їм: Істинно, істинно вам кажу: кожен, хто чинить гріх, є рабом гріха. Та раб не пробуває в домі вічно, а Син пробуває вічно. Тож якщо Син зробить вас вільними, то ви дійсно будете вільними. Я знаю, що ви нащадки Авраама, але хочете вбити Мене, бо Моє слово не вміщається у вас. Я кажу те, що бачив у Мого Отця, а ви робите те, що бачили у вашого отця. Вони сказали Йому у відповідь: Наш отець — Авраам. Ісус каже їм: Якби ви були дітьми Авраама, то робили б діла Авраама, а ви хочете вбити Мене — Людину, Яка сказала вам істину, що почула від Бога. Авраам такого не робив. Ви робите діла свого отця. Вони ж сказали Йому: Ми не від блуду народилися, у нас один Отець — Бог. Ісус сказав їм: Якби Бог був вашим Отцем, то ви любили б Мене, тому що Я від Бога вийшов і прийшов; бо Я не Сам від Себе прийшов, а Він Мене послав. Чому ви не розумієте Моєї мови? Тому що не можете слухати Мого слова. Ви — від свого отця диявола і ви охоче виконуєте похоті свого отця. Він був людиновбивцею від початку і не встояв в істині, бо в ньому немає істини. Коли він каже неправду, то каже своє, бо він неправдомовець і батько неправди. А оскільки Я кажу істину, то ви не вірите Мені. Хто з вас докорить Мені за гріх? Якщо ж Я кажу істину, то чому ви не вірите Мені? Хто від Бога, той слухає слова Божі. Ви тому не слухаєте, що ви не від Бога.
Вiд Iвана 8:12-47 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І знову Ісус промовляв до них, кажучи: Я Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не буде ходити у темряві той, але матиме світло життя. Фарисеї ж Йому відказали: Ти Сам свідчиш про Себе, тим свідоцтво Твоє неправдиве. Відповів і сказав їм Ісус: Хоч і свідчу про Себе Я Сам, та правдиве свідоцтво Моє, бо Я знаю, звідкіля Я прийшов і куди Я йду. Ви ж не відаєте, відкіля Я приходжу, і куди Я йду. Ви за тілом судите, Я не суджу нікого. А коли Я суджу, то правдивий Мій суд, бо не Сам Я, а Я та Отець, що послав Він Мене! Та й у вашім Законі написано, що свідчення двох чоловіків правдиве. Я Сам свідчу про Себе Самого, і свідчить про Мене Отець, що послав Він Мене. І сказали до Нього вони: Де Отець Твій? Ісус відповів: Не знаєте ви ні Мене, ні Мого Отця. Якби знали Мене, то й Отця Мого знали б. Ці слова Він казав при скарбниці, у храмі навчаючи. І ніхто не схопив Його, бо то ще не настала година Його... І сказав Він їм знову: Я відходжу, ви ж шукати Мене будете, і помрете в гріху своїм. Куди Я йду, туди ви прибути не можете... А юдеї казали: Чи не вб’є Він Сам Себе, коли каже: Куди Я йду, туди ви прибути не можете? І сказав Він до них: Ви від долу, Я звисока, і ви зо світу цього, Я не з цього світу. Тому Я сказав вам, що помрете в своїх гріхах. Бо коли не ввіруєте, що то Я, то помрете в своїх гріхах. А вони запитали Його: Хто Ти такий? І Ісус відказав їм: Той, Хто спочатку, як і говорю Я до вас. Я маю багато про вас говорити й судити; правдивий же Той, Хто послав Мене, і Я світові те говорю, що від Нього почув. Але не зрозуміли вони, що то Він про Отця говорив їм. Тож Ісус їм сказав: Коли ви підіймете Людського Сина, тоді зрозумієте, що то Я, і що Сам Я від Себе нічого не дію, але те говорю, як Отець Мій Мене був навчив. А Той, Хто послав Мене, перебуває зо Мною; Отець не зоставив Самого Мене, бо Я завжди чиню, що Йому до вподоби. Коли Він говорив це, то багато-хто в Нього увірували. Тож промовив Ісус до юдеїв, що в Нього ввірували: Як у слові Моїм позостанетеся, тоді справді Моїми учнями будете, і пізнаєте правду, а правда вас вільними зробить! Вони відказали Йому: Авраамів ми рід, і нічиїми невільниками не були ми ніколи. То як же Ти кажеш: Ви станете вільні? Відповів їм Ісус: Поправді, поправді кажу вам, що кожен, хто чинить гріх, той раб гріха. І не зостається раб у домі повік, але Син зостається повік. Коли Син отже зробить вас вільними, то справді ви будете вільні. Знаю Я, що ви рід Авраамів, але хочете смерть заподіяти Мені, бо наука Моя не вміщається в вас. Я те говорю, що Я бачив в Отця, та й ви робите те, що ви бачили в батька свого. Сказали вони Йому в відповідь: Наш отець Авраам. Відказав їм Ісус: Коли б ви Авраамові діти були, то чинили б діла Авраамові. А тепер ось ви хочете вбити Мене, Чоловіка, що вам казав правду, яку чув Я від Бога. Цього Авраам не робив. Ви робите діла батька свого. Вони ж відказали Йому: Не родилися ми від перелюбу, одного ми маєм Отця то Бога. А Ісус їм сказав: Якби Бог був Отець ваш, ви б любили Мене, бо від Бога Я вийшов і прийшов, не від Себе ж Самого прийшов Я, а Мене Він послав. Чому мови Моєї ви не розумієте? Бо не можете чути ви слова Мого. Ваш батько диявол, і пожадливості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім. Як говорить неправду, то говорить зо свого, бо він неправдомовець і батько неправді. А Мені ви не вірите, бо Я правду кажу. Хто з вас може Мені докорити за гріх? Коли ж правду кажу, чом Мені ви не вірите? Хто від Бога, той слухає Божі слова; через те ви не слухаєте, що ви не від Бога.
Вiд Iвана 8:12-47 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Тоді Ісус знову промовляв до них, кажучи: Я — Світло для світу! Хто піде за Мною, той не ходитиме в темряві, але матиме Світло життя. Однак фарисеї Йому сказали: Ти свідчиш про Себе Сам, тож Твоє свідчення не є правдивим. У відповідь Ісус сказав їм: Хоч Я свідчу про Себе, Моє свідчення є правдивим, бо Я знаю, звідки прийшов і куди йду, а ви не знаєте, звідки Я і куди йду. Ви по-тілесному судите, — Я ж не суджу нікого. А якщо Я і суджу, то Мій суд є правдивим, бо Я не один, але з Тим, Хто Мене послав, — з Отцем. У вашому ж таки Законі написано, що свідчення двох людей є правдивим. Я Сам свідчу про Себе, та свідчить про Мене і Той, Хто Мене послав, — Отець! Тоді запитали Його: Де Твій Отець? Ісус відповів: Ні Мене не знаєте, ні Мого Отця; коли б ви Мене знали, то знали б і Мого Отця. Ці слова Він сказав біля скарбниці, навчаючи в храмі, і ніхто не схопив Його, бо ще не прийшов Його час. Тоді знову сказав їм [Ісус]: Я відходжу, і ви будете шукати Мене, і в гріховності своїй помрете. Куди Я іду, туди ви не можете піти! Тож юдеї міркували між собою, чи Сам Себе Він не вб’є, коли каже: Куди Я іду, туди ви не можете піти? А Він говорив їм: Ви — здолу, Я — звисока; ви від цього світу, Я не від цього світу. Тому Я сказав вам, що помрете у ваших гріхах. Бо коли не повірите, що Я є, то помрете у ваших гріхах. А вони запитали Його: Хто Ти? Сказав їм Ісус: Я — Початок, що й кажу вам. Багато Я маю про вас говорити і судити, але Той, Хто послав Мене, є правдивий, і Я світові те кажу, що від Нього почув. Вони ж не зрозуміли, що Він говорив їм про Отця. Тому Ісус їм сказав: Коли піднесете Сина Людського, тоді зрозумієте, що це Я і що від Себе нічого не роблю, а тільки як навчив Мене [Мій] Отець, — те й говорю. Той, Хто послав Мене, є зі Мною; [Отець] не залишив Мене Самого, бо Я завжди роблю те, що Йому до вподоби! Коли Він це говорив, багато хто повірив у Нього. Тож промовив Ісус до тих юдеїв, які повірили в Нього: Якщо ви будете перебувати в Моєму слові, тоді справді будете Моїми учнями і пізнаєте істину, а істина вас вільними зробить! Вони відповіли Йому: Ми є потомством Авраама і не були ні в кого й ніколи невільниками. То як же Ти кажеш, що станемо вільними? Відповів їм Ісус: Знову й знову запевняю вас, що кожний, хто чинить гріх, є невільником гріха. Але невільник не залишається в домі навіки; Син же залишається навіки. Отже, якщо Син визволить вас, то справді будете вільні. Знаю, що ви є потомством Авраама, але прагнете Мене вбити, бо Моє слово не вміщається у вас. Я кажу те, що побачив у [Мого] Отця, а ви чините те, що чули від [вашого] батька. У відповідь вони Йому сказали: Авраам наш батько! Каже їм Ісус: Якби ви були дітьми Авраама, ви чинили б діла Авраамові; нині ж ви шукаєте вбити Мене — Людину, Котра сказала вам істину, яку почула від Бога. Авраам такого не робив. Ви робите діла вашого батька! Тоді вони сказали Йому: Ми народилися не від перелюбу; маємо одного Отця — Бога! Сказав їм Ісус: Якби Бог був вашим Отцем, ви полюбили б Мене, бо Я від Бога вийшов і прийшов, — не Сам від Себе прийшов, але Він Мене послав. Чому ви не розумієте Моєї мови? Бо ви не можете слухати Моїх слів. Ви від вашого батька — диявола, і ви хочете виконувати бажання вашого батька. Той був душогубом від самого початку і в істині не встояв, бо немає в ньому істини. Коли говорить неправду, тоді своє говорить, бо він неправдомовець і батько неправди. А коли Я істину кажу, — ви не вірите Мені. Хто з вас оскаржить Мене за гріх? А якщо Я істину кажу, то чому ви Мені не вірите? Хто від Бога, той слухає Божі слова; ви ж тому й не слухаєте, що ви не від Бога!
Вiд Iвана 8:12-47 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Знов же промовляв їм Ісус, глаголючи: Я сьвітло сьвіту. Хто йде слїдом за мною, не ходити ме в темряві, а мати ме сьвітло життя. Казали тодї Йому Фарисеї: Ти про себе сьвідкуєш; сьвідченнє Твоє неправдиве. Озвавсь Ісус і рече їм: Хоч я сьвідкую про себе, правдиве сьвідченнє моє; бо я знаю, звідкіля я прийшов, і куди йду. Ви по тїлу судите; я не суджу нїкого. Коли ж я суджу, суд мій правдивий; бо я не один, а я й пославший мене Отець. І в законї ж вашому написано, що двох людей сьвідченнє правдиве. Я сьвідкую про себе, й сьвідкує про мене пославший мене Отець. Казали тодї Йому: Де Отець Твій? Відказав Ісус: Нї мене не знаєте, нї Отця мого. Коли б мене знали, й Отця мого знали б. Такі слова промовив Ісус у скарбницї, навчаючи в церкві; і нїхто не хапав Його; бо ще не прийшла година Його. Рече їм тодї знов Ісус: Я йду, й шукати мете мене, і в гріхах ваших повмираєте. Куди ж я йду, ви не можете йти. Сказали тодї Жиди: Чи не вбє Він себе, що каже: Куди я йду, ви не можете йти? І рече їм: Ви од нижнього, я од вишнього; ви од сьвіту сього, я не од сьвіту сього. Тим я сказав вам, що повмираєте в гріхах ваших: коли бо не увіруєте, що се я, повмираєте в гріхах ваших. Казали тодї Йому: Хто Ти єси? І рече їм Ісус: Той, що з почину, як і глаголю вам. Багато маю про вас глаголати й судити; тільки ж Пославший мене правдивий; і я, що чув від Него, се глаголю в сьвітї. Не розуміли, що про Отця їм глаголе. Рече ж їм Ісус: Як знесете вгору Сина чоловічого, тодї зрозумієте, що се я, і що від себе не роблю нїчого; тільки, як навчив мене Отець мій, таке глаголю. І Пославший мене - зо мною; не зоставив мене одного Отець; бо я роблю всякого часу, що подобаєть ся Йому. Як се Він промовляв, многі увірували в Него. Рече тодї Ісус до Жидів, що увірували Йому: Коли пробувати мете у слові моєму, справдї ви ученики мої будете, і зрозумієте правду, й правда визволить вас. Відказали Йому: Ми насїннє Авраамове, й нї в кого не були в неволї нїколи. Як же Ти говориш, що вільнї будете? Відказав їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Що всякий, хто робить гріх, невільник гріха. Невільник же не пробуває в дому до віку, Син пробуває до віку. Коли ж Син визволить вас, справдї вільними будете. Знаю, що ви насїннє Авраамове; та шукаєте вбити мене, бо слово моє не містить ся в вас. Я, що видїв ув Отця мого, глаголю; а ви, що видїли в отця вашого, робите. Озвались вони й казали Йому: Отець наш Авраам. Рече їм Ісус: Коли б ви дїти Авраамові були, дїла Авраамові робили б. Тепер же шукаєте вбити мене, чоловіка, що вам правду глаголав, котру чув я від Бога. Сього Авраам не робив. Ви робите дїла отця вашого. Казали тодї Йому: Ми не з перелюбу родились: одного Отця маємо, Бога. Рече ж їм Ісус: Коли б Бог отець ваш був, любили б ви мене; бо я від Бога вийшов і приходжу, бо не від себе прийшов я, а Він мене післав. Чом бесїди моєї не розумієте? Бо не можете слухати слова мого. Ви від отця диявола, й хотїння отця вашого диявола хочете робити. Той був душогубцем з почину, й в правдї не встояв; бо нема правди в йому. Коли говорить брехню, із свого говорить; бо він брехун і отець її. А що я правду глаголю, не віруєте менї. Хто з вас докорить менї за гріх? Коли ж правду глаголю, чому ви не віруєте менї? Хто від Бога, слова Божі слухає. Тому ви не слухаєте, що ви не від Бога.
