2 Коринтяни 9:6-15

Оце ж: хто сїє скупо, скупо й жати ме; а хто сїє в дарах, в дарах і жати ме. Кожен (давай), яко ж постановляє в серцї, не з жалю або з примусу; веселого бо дателя любить Бог. Силен же Бог всякою благодаттю збогатити вас, щоб у всьому всякого часу всякий достаток маючи, збагачувались ви всяким добрим дїлом, (яко ж писано: Розсипав, дав убогим; праведність його пробуває по вік. Хто ж дає насїннє сїючому, подасть і хлїб на їжу, і намножить насїннє ваше і зростить засїви праведности вашої), щоб у всьому збагатились на всяку щирість, котра через нас робить подяку Богу. Бо порядкуваннє служення сього не тільки сповняє недостатки сьвятих, а також достаткує многими подяками Богові. Дознавши служення сього, прославляють вони Бога за покірне визнаваннє ваше благовістя Христового, і за щирість общення з ними і з усїма, і молять ся за вас, прихиляючись до вас задля превеликої благодати Божої в вас. Дяка ж Богові за невимовний дар Його.