1-а Самуїлова 8:1-10

Як зробився Самуїл старим, понастановляв сини свої суддями над Ізраїлем. Перворідень його звався Йоил, другий же син Абія. Сї суддювали в Берсабії. Та сини його не ходили путьми його: шукали вони користї своєї, давали підкуплювати себе й судили криво. І посходились докупи всї громадські мужі в Ізраїлї, і прийшли до Самуїла в Раму, Та й промовили до його: Ти вже старенький, сини же не ходять путьми твоїми, то ж постав царя над нами, щоб нами правив, як се дїється в инших народів. Самуїл же не вподобав сього, як вони промовляли: Дай нам царя, щоб нам правив. І молився Самуїл Господеві; Господь же повелїв Самуїлові: Слухай вимагання людського в усьому, чого бажають; бо не тебе вони відопхнули, нї! мене викинули, щоб я не царював над ними; Так само, як поводились вони з того часу, як вивів я їх із Египту, та й досї, покидали мене, і служили богам иншим, так поводяться вони й проти тебе. Оце ж слухай їх голосу; та тільки остережи їх і поясни їм права того царя, що буде над ними царювати. І переказав Самуїл все, що глаголав Господь, людові, що допевнявсь од його царя