1-а Самуїлова 8
8
1Як зробився Самуїл старим, понастановляв сини свої суддями над Ізраїлем. 2Перворідень його звався Йоил, другий же син Абія. Сї суддювали в Берсабії. 3Та сини його не ходили путьми його: шукали вони користї своєї, давали підкуплювати себе й судили криво. 4І посходились докупи всї громадські мужі в Ізраїлї, і прийшли до Самуїла в Раму, 5Та й промовили до його: Ти вже старенький, сини же не ходять путьми твоїми, то ж постав царя над нами, щоб нами правив, як се дїється в инших народів. 6Самуїл же не вподобав сього, як вони промовляли: Дай нам царя, щоб нам правив. І молився Самуїл Господеві; 7Господь же повелїв Самуїлові: Слухай вимагання людського в усьому, чого бажають; бо не тебе вони відопхнули, нї! мене викинули, щоб я не царював над ними; 8Так само, як поводились вони з того часу, як вивів я їх із Египту, та й досї, покидали мене, і служили богам иншим, так поводяться вони й проти тебе. 9Оце ж слухай їх голосу; та тільки остережи їх і поясни їм права того царя, що буде над ними царювати. 10І переказав Самуїл все, що глаголав Господь, людові, що допевнявсь од його царя, 11Та й говорив: Ось які будуть права в того царя, що царювати ме над вами: сини ваші забирати ме він і приставляти до возів та до коней своїх, і будуть вони бігати поперед колесницями його; 12І щоб отаманували над півсотнями та тисячами, й орали поля його, та жали хлїб його, та щоб виробляли йому воєнну зброю і знаряддя до возів його; 13Дочки ж ваші забирати ме, щоб йому робили мастило, та варили та пекли; 14З вашого поля, виноградника й оливного саду що лучше брати ме та своїм урядникам роздавати ме. 15З вашого посїву й винограду вимагати ме десятину та й роздавати ме своїм різанцям та слугам своїм; 16Ваші раби й рабинї як і лучших молодцїв ваших, та осли ваші брати ме і на свою роботу буде обертати; 17З дрібного скота вашого буде десятину вимагати, а самі ви будете його крепаками. 18Як же ви колись нарекати мете на вашого царя, що вибрали собі, тодї Господь не буде слухати вас. 19Нарід же не схотїв Самуїлової ради послухати, і каже: Нї бо таки, нехай буде царь над нами, 20Щоб ми були рівня иншим народам, і нехай царь наш судить нас, і гетьманує над нами, і воює в наших війнах. 21І вислухав Самуїл усе, що люд промовляв, та й понїс перед Господа. 22Господь же повелїв Самуїлові: Послухай вимагання їх і постав над ними царя. І відказав Самуїл мужам Ізрайлевим: Ідїть по домівках своїх.
Поточний вибір:
1-а Самуїлова 8: UKRK
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть