Івана 10:11-21

Я — Пастир добрий! Пастир добрий кладе Свою душу за овець. Наймит же і той, хто не є пастирем, якому вівці не належать, коли бачить наближення вовка, кидає овець і втікає, а вовк хапає і розполохує [овець]; [наймит утікає], адже він — наймит і про овець не дбає. Я — Пастир добрий. І Я знаю Своїх, і Мої знають Мене; як знає Мене Отець, так і Я знаю Отця, і кладу Свою душу за овець. Я маю й інших овець, які не з цієї кошари, тож Мені треба і їх привести; вони почують Мій голос, і буде одна отара й один Пастир. Саме тому любить Мене Отець, що Я кладу Свою душу, аби знову прийняти її. Ніхто не бере її від Мене, але Я Сам віддаю її. Владу маю її віддати, і владу маю знову її прийняти; цю заповідь Я одержав від Мого Отця. Через ці слова знову виникла незгода між юдеями. Багато з них казали: Він має біса та є несамовитим! Навіщо слухаєте Його? Інші казали: Ні, це не слова біснуватого. Хіба може біс відкрити очі сліпому?