Книга Приказок 1
1
Вступ
1Це приказки Соломона, Давидового сина, царя Ізраїлю.
2Вони написані, щоб пізнати мудрість і навчання,
щоб осягнути зміст висловлювань,
які ведуть до розуміння.
3Вони допоможуть дістати науку й прозріння,
праведність, справедливе й чесне життя,
4щоб дати нелукавому прозорливості,
молодим — знання та розважливість.
5Нехай мудрий теж почує і набереться знань,
а розумний дістане поради,
6як збагнути приказки й дива,
слова мудреців та їхні таємничі вислови.
7Шана до Господа — це благання знань;
невігласи нехтують мудрістю й настановами.
Соломонові поради його сину
8Сину мій#1:8 Сину мій Книга Приказок, напевно, була написана для хлопчика-підлітка, який готується стати чоловіком. Ця книга навчає, як треба жити тій людині, яка поважає і любить Господа., прислухайся до настанов батька свого
й не відкидай повчань матері своєї, бо їхні напучення —
9це гарний вінок із квітів для твоєї голови
й намисто на шию.
Застороги проти лихого товариства
10Сину мій, якщо тебе зваблюють грішники,
не поступайся їм.
11Якщо вони говорять:
«Ходімо з нами, давай влаштуємо засідку
і вполюємо невинних,
пустимо їм кров безпричинно.
12Проковтнемо їх живцем, як Шеол,
згубимо невинних, як могила.
13Ми знайдемо різноманітні цінні скарби,
наповнимо домівки свої награбованим добром.
14Ти матимеш добру частку здобичі —
між усіма розділимо багатство».
15Сину мій, не водися з ними.
Не ставай на їхній шлях,
16бо їхні ноги прямують до зла,
бо вони спішать пролити кров.
17Марно розкидати сіті у птаха на очах.
18Ці люди чатують у засідці,
щоб дочекатись власної крові.
Вони влаштовують засідку на власне життя.
19Такий кінець спіткає кожного,
хто зазіхає на чуже добро.
Воно відбере життя в тих, хто ним заволодів.
Добра жінка — мудрість
20Мудрість#1:20 Мудрість У цій книзі Соломон розповідав про Мудрість і Глупоту на прикладі двох жінок: «Мудрість допомагає служити Господу, глупа — грішити». гукає на вулиці,
підносить голос у людних місцях,
21лунає на гомінкому перехресті,
при вході до міської брами, промовляє таке:
22«Доки ви, невігласи,
будете кохатися у власному неуцтві?
Доки насмішники вдовольнятимуться глузуванням?
Як довго ще нерозумні зневажатимуть пізнання?
23Якщо ви зважите на мій докір,
тоді я відкриюся перед вами,
сповіщу вам свої міркування.
24Бо я закликала вас,
але ж ви відмовлялися слухати,
я простягла руку, але ніхто не звернув уваги,
25бо ви зневажили всі мої поради,
і на моїх докорів не слухали.
26Тепер уже я посміюся з ваших бід,
я позбиткуюся з вас, коли вас охопить жах.
27Коли вас поглине страх, немов буря,
коли закружляє вас вихор нещасть,
коли зваляться на вас лиха та муки.
28Тоді ви покличете мене, а я не відгукнуся,
тоді шукатимете мене, але не знайдете.
29За те, що ненавиділи пізнання
і не зважилися шанувати Господа,
30що не сприйняли моїх порад
і відкинули мої докори,
31вони пожинатимуть плоди таких життєвих шляхів
і будуть втішені власними дурними порадами.
32Адже відступництво нерозважливих згубить їх,
самовдоволеність дурнів знищить їх.
33Але той, хто прислухатиметься до мене,
житиме безпечно, спокійно,
бо йому нічого буде боятися насильства і зла».
Выбрано:
Книга Приказок 1: UMT
Выделить
Поделиться
Копировать
Хотите, чтобы то, что вы выделили, сохранялось на всех ваших устройствах? Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь
Bible League International
