Matie 5
5
Jesus ə nuą kalan ɲee tona
1Yii kɛa Jesus ə nu kpulu kɛnɛ̨i tii kaa, ə tɛ ə hee ɲee tona, nwɔ kalan nɛai di lɛɠɛ mą. 2Ə gɔɠɔ tɔɔ yɛ nwɔ di kalan yɛ kɛ diɛ:
3«Nwun na nɛ̨ɛ̨ nuą ɓaa nuąi da di kpɔɔ mąą yɛɛ.
Mąąhɔlɔɓo, Yálá-taa tɔɔlaa kaa a di wɔ!
4Nwun na nɛ̨ɛ̨ nuą ɓaa nuąi di kaa wɔlɔi.
Mąąhɔlɔɓo, Yálá kaa pai di ɲɛ̨iyá kələi di ɲɛ̨i!
5Nwun na nɛ̨ɛ̨ nuą ɓaa nuąi di wɔ mɛ̨nį lɛlɛɛ.
Mąąhɔlɔɓo, mɛ̨nįi Yálá ə naakwɛlanmo nwɔ nuą diɛ,
huwuɠaa diɛ, di ka pai ɉɔlɔɓoi!
6Nwun na nɛ̨ɛ̨ nuą ɓaa nuąi tələnmolaa wɛli kaa diɛ.
Mąąhɔlɔɓo, Yálá kaa pai tələnmolaa tɛɛi di pɔ!
7Nwun na nɛ̨ɛ̨ nuą ɓaa nuąi da ɲɛ̨imąąwɛli kaa kɛ.
Mąąhɔlɔɓo, Yálá kaa pai di ɲɛ̨imąąwɛli kaai!
8Nwun na nɛ̨ɛ̨ nuą ɓaa nuąi di kwəi kwəlɛɛ Yálá ɓa.
Mąąhɔlɔɓo, di kaa pai Yálá kaai!
9Nwun na nɛ̨ɛ̨ nuą ɓaa nuąi da hvaa kpɛɛ.
Mąąhɔlɔɓo, Yálá a di təli a nonni!
10Nwun na nɛ̨ɛ̨ nuą ɓaa nuąi da di ɓɛlɛkpɛɛ diɛ
tələnmolaa mąą mɛ̨nį ɓa.
Mąąhɔlɔɓo, Yálá-taa tɔɔlaa kaa a di wɔ!
11«Nwun na nɛ̨ɛ̨ nuą ɓaa a kaa, akɛ nuą da kɛi ɓɛlɛkpɛɛ mąą woo ɓo kaa, diɛ mɛ̨nį ɲɔ̨n nɔpee gəlee ɓo a ka laa, ɲą́ą́ mą́ą́ mɛ̨nį ɓa. 12'Ka ka kwəinɛ̨ɛ̨ ka ɓələn. Hvo gaai, ka hvɛla kɛnɛ̨i Yálá-taa. Bələ lɔ ɓə di gɛ la a Yálá kwəi mɛ̨nį hukulɔ nuą tɔlɔɔɠaa, diɛi kɛ ka tɔwɔ.»
Yɛnɛ̨ɛ̨ kpolo-léén da yɛnɛ̨ɛ̨ kɛɛpono
(Markə 9.50; Lukə 14.34-35)
13«Ka káá a yɛnɛ̨ɛ̨ kpolo-léén. Kɛlaa, akɛ kpolo-léén a kpɛɛ mą, lə ɓə da pɛli di néén gɛi la mą? Hva kɛa kɛ a hɛn da kɛ hɛn, mąąnɛ̨ɛ̨ lɔ di bili yɛnɛ̨ɛ̨, nuą diɛ tɛɛ ɉu.
14«Ka káá a yɛnɛ̨ɛ̨ kɛɛpono. Taa yii gaa tɔɔni yee tona, hva loo. 15Nu hva labon dɔɔ hvo nɔ tea mu. Kɛlaa, nu ya ɉee kpəlin gweaa ŋą, ə gɛ, ə bɛlɛ́n nuą kəlee mąą pono. 16Bələ ɓə mąąnɛ̨ɛ̨ ka wɔ kɛɛpono ə kɛ la nuą lɔwai, ə gɛ nuą di ka wɔ túwɔ́ pələ lɛlɛɛ kaa, di mąąwiɛ tɛɛ ka Nąn Yálá pɔ, yai gaa yələi.»
Jesus nwɔ kiliŋąhiɛ yɛ hvilɛn na tɔ́n ma
17«Ka hvo ka kiliŋąhiɛ kaa kɛ diɛ, ŋį́ pa Moisə nwɔ tɔ́n da Yálá kwəi mɛ̨nį hukulɔ nuą hvaa woo həɠəi mą; kpaa-o! Və́ pa li yili mɛ̨nį ɓa. Kɛlaa, ŋį́ pa, ə gɛ, ɉą́ yiliɠaai kəlee pɔ mɛ̨nį kɛ, ŋą naa kulɔ. 18Gáá tɛ̨ą ɓoi kaa, a kɛ yələ kɔ́lɔn, da lɔi da wala ni tɛɛ, mɛ̨nį yiiɠaai bɛ̨ɛ̨ dɔ́n ɉɛɓɛ́ hu, ɉɛɓɛ́ gɔw dɔ̨nɔ̨ kpɛli hva ɉəɠə mą. Gəlee ka kɛ, yɛ pələi bɛ̨ɛ̨ la, ə lɛɛ la ɉu, hvo kɛ li yɛnɛ̨ɛ̨ ɲąą kpɛɛi lɔwai. 19Yili ɓə gaa mą, nui a dɔ́n ŋɛ̨i nogolo kpɛli kala, əlɛɛ, yɛ nu takpɛliɠaa kalan a tɔ́n gala mɛ̨nį yɛ yaa, mąą nui tii ɓə di kaa pai kɛi mą: lokolo Yálá-taa tɔɔlaa hu. Kɛlaa, nui a dɔ́n ɉɔn, əlɛɛ, ya nu takpɛliɠaa kalan a dɔ́n ɉɔn mɛ̨nį yɛ yaa, ya ɓə di kaa pai kɛi mą: nu kɛnɛ̨ Yálá-taa tɔɔlaa hu. 20Gáá moi kaa, akɛ ka wɔ tələnmolaa a wala kɛnɛ̨ hvo tɛɛ dɔ́n galamɔ̨ɔ̨ɠaa da Farisiɛ̨ɠaa di wɛi ɓa, ka hva pɛli lɔi Yálá-taa tɔɔlaa hu.
Jesus nwɔ kalan yii vilɛnɉaai lííholi mɛ̨nį ɓa
21«Ka mɛ̨n ŋɛ̨i di kɛ ka kálani diɛ: ‹Ho nu paa. Nui lɔpee a nu paa, mąąnɛ̨ɛ̨ di gití tee.› 22Kɛlaa, nwɛ́i gáá moi kaa, nui lɔpee a niiɲąnwąną nu ta ɓa, mąąnɛ̨ɛ̨ di gití tee. Nui nwɔ̨nɔ̨ a kɛ nu ta ɓa: ‹Ə́ kili hvo ə́ yəi›, mąąnɛ̨ɛ̨ di dɛɛ nu kpɛa-kpɛa pɔ di ɉutɔɔ. Nui nwɔ̨nɔ̨ a kɛ nu ta ɓa: ‹Ɓowo mun›, mąąnɛ̨ɛ̨ di bili ɉahanąmą nwɔ̨n ɉu. 23Yili ɓə gaa mą, ɓɛlɔwai yá kɛi pa haláá kulɔi la Yálá ɓa, akɛ hvaa kaa ka nu ta ka lɔwai, nąąkili ə́ too ə́ ɲą, 24ə́ wɔ haláá hɛn lɛɛ laa ni ɉaláá kulɔ kəhi kwɛlɛ; ə́ li, ka ka lɔwai pɛli ka nui tii. Yili pulu yɛ pa ə́ wɔ haláái kulɔi Yálá ɓa.
25«Akɛ hvaa a kɛ ka nu ta ka lɔwai, kaa li moi, ka kɛ bələ ɓa, gɛ pələ kwɛli mą, ka yaa ka nɛ̨ɛ̨ a mąą hulaa, ə gɛ, hvo pa ə́ mąą ɲaba lɔ kiti tee mun ma, kiti tee mun hvo pa ə́ tɛɛ holahiɠaa pɔ, di hvo ə́ too gaho ɲą. 26Gáá tɛ̨ą ɓoi yɛ́, nui tii nwɔ mɛ̨nį ta lɔpee hva lɛɛ yɛ́, a kɛ hvo gəlee kulɔ li ɉu.»
Jesus nwɔ kalan yii hvilɛn na wɛli mɛ̨nį ɓa
27«Ka mɛ̨n ŋɛ̨i diɛ ka kala pɔlɔni diɛ: ‹Ho wɛli hɔn.› 28Kɛlaa, nwɛ́i gáá moi kaa, nui lɔpee a nɛ̨ɛ̨nu ta kaa, ɲɛ̨i a kulɔ bɔ nwɔ kiliŋąhiɛ hu, a kɛti a gbɛa láá a mąąnɛ̨ɛ̨nu. 29Yili ɓa tii, akɛ ə́ ɓa-mįi-yee ɲɛ̨ikɔw a kɛi kɛ, ə́ ə́ too nɛ̨ŋɛ̨n ɉu; gulɔ yɛ́ ə́ bili kwɛaala. Mąąhɔlɔɓo, viɛlaɓoɔi ə́ ɲɛ̨ikɔw ə lɛɛ yɛ́ tɔ̨nɔ̨, ə́ li Yálá pɔɔli liilaa hu, ə tɛɛ ə́ nąą kəlee ɲąąpɛliɛ ɓa, diɛ ə́ pili nwɔ̨n ɉu. 30Akɛ ə́ ɓa-mįi-yee a kɛi kɛ, ə́ ə́ too nɛ̨ŋɛ̨n ɉu, dee yɛ́, ə́ bili kwɛaala. Mąąhɔlɔɓo, viɛlaɓoɔi ə́ yee ə lɛɛ yɛ tɔ̨nɔ̨ ə́ li Yálá pɔɔli liilaa hu, ə tɛɛ ə́ nąą kəlee ɲąąpɛliɛ ɓa, diɛ ə́ pili ɉahanąma nwɔ̨n ɉu.»
Jesus nwɔ kalan yii vilɛnŋąąi hvúlú taɠa mɛ̨nį ɓa
(Matie 19.9; Markə 10.11-12; Lukə 16.18)
31«Moɔi nwɔ̨nɔ̨ diɛ mą: ‹Nui a nɛ̨ą kpɛ, mąąnɛ̨ɛ̨ ə vúlú taɠa hɛɓɛ́ tɛɛ bɔ.› 32Kɛlaa, nwɛ́i gáá moi kaa, nui lɔpee a nɛ̨ą kpɛ, akɛ nɛ̨ą hvo kɛ li a wɛli kɛmun, a kɛ tii a vilɛn wɛli honŋąą ɓa. Nɛ̨ɛ̨nu yii daa gbɛ, nui lɔpee a ɉəɠə a nɛ̨ą, mąą nui kaa a wɛli hon mun.»
Jesus nwɔ kalan yii hvilɛn na nu kwɛla mɛ̨nį ɓa
33«Ka mɛ̨n nwɔ̨nɔ̨ ŋɛ̨i, di wɔlɔ mo ka kálá pɔlɔni diɛ, diɛ mą: ‹Ya ə kwɛla hvo kɛ a lɛɛ. Kɛlaa, mɛ̨nį ya ə́ kwɛla ɉu, mąąnɛ̨ɛ̨ ə́ bɔ mɛ̨nį kɛ Nąmu Yálá ɲɛ̨i ɓa.› 34Nwɛ́i gáá moi kaa, ka hvo ka kwɛla: a yələkɔlɔn, mąąhɔlɔɓo, Yálá nwɔ tɔɔ kpəlin ɉeei li. 35Ka hvo ka kwɛla a lɔi, mąąhɔlɔɓo, Yálá kɔ́wɔ hvilɛn ɉii li. A wala kɛ tii, ka hvo ka kwɛla a Ɉerusalɛmə taa, mąąhɔlɔɓo, Yálá nwɔ taalee kɛnɛ̨ li. 36Hvo ə́ kwɛla a ə́ nwun, mąąhɔlɔɓo hva pɛli ə́ nwun nɛɠa tɔ̨nɔ̨ kpɛli kwələi, a wala kɛ tii ə́ dɛɠi. 37Mąąnɛ̨ɛ̨ ka wɔ ‹Ee!› Ə kɛ a ‹Ee›; ka wɔ ‹Kpaa!› Ə kɛ a ‹Kpaa›. Yii kɛa a ɓo mɛ̨nį hveelɛi tii pulu, a kɛ tii yili ə həɠə gbąną mun bɔ.»
Jesus nwɔ kalan yii hvilɛn na nwąną kulɔ mɛ̨nį ɓa
(Lukə 6.29-30)
38«Ka mɛ̨n nwɔ̨nɔ̨ di kɛ ka kálá pɔlɔni diɛ: ‹Nui a nu ɲɛ̨i wɔlɔ, da ɲɛ̨i wɔlɔ. Nui a nu ɲį́n gulɔ, da ɲį́n gulɔ.› 39Kɛlaa, nwɛ́i gáá moi kaa, nui a mɛ̨nį ɲɔ̨n gɛ a kaa, ka hvo ka nwąną kulɔ mą. Nu a ə́ ɓa-mįi-yee wəli lɔwa, kɔ́ɓɛyee wəli tinɛ̨n ə nowa. 40Akɛ nu ta a kɛ bɔ ə kiti pɛlɛ yɛ ə́ ə́ wɔ həɠə mu həɠəi həɠə, ə́ wɔ gbaawi pɛlɛ mu həɠə ɓa, ə́ dɛɛ bɔ. 41Akɛ ə́ yee tɛɛ mąą mun a ə́ kpaan, yɛ ə́ nwɔ tiɛ̨ həɠə, ka pələkələn dɔ̨nɔ̨ hu hiɛ ɓo, lɛɛ bulu, ka veelɛ hu hiɛ ɓo. 42Nui a ə́ hvɛli, gɔ́. Nu a kɛ yɛ́: ɉíŋɛ̨n a hɛn da, hvo lənə mą.»
Ə́ yowó wɛli la kɛ
(Lukə 6.27-28, 32-36)
43«Ka mɛ̨n di mo ka kąlą pɔlɔni diɛ: ‹Ə́ ɓɛlan gaa lon nwɛli la kɛ, ə́ ə́ yowo wɛli kpɛɛ yɛ́.› 44Nwɛ́i gáá moi kaa, ka ka yowo wɛli la kɛ, nuąi da ɓɛlɛkpɛɛ kaa, ka Yálá hvɛli diɛ. 45Ya ɓə a gɛ, ka kɛ a ka Ną́n Yálá yii gaa yələkɔlɔn ɉu nonni. Mąąhɔlɔɓo, nwɛi, a yələ ɓɔ nu kəlee mɛ̨i. Nu túwɔ́ pələ lɛlɛɛ ə mą kɛ nu túwɔ́ pələ ɲɔ̨nwɔ̨ɔ̨, a gəlee kɔ́ a tulɔ. 46Mąąhɔlɔɓo, akɛ, ka wɛlikɛmąą nuą lɔ ɓə ka di wɛli la kɛ, tɔ̨nɔ̨ lə kɛɛ ɓə ka pɛli Ɉɔlɔɓoi Yálá yəi yili hu? Niihɔ̨nwɔ̨ kulɔ nuą diɛ kpɛli da gɛ lɔ tii. 47Akɛ ka wɛlikɛmąą nuą lɔ ɓə ka ka woo pili diɛ, mɛ̨nį lɛlɛɛ huwu lə kɛɛ ɓə ka káá gɛi yii ɲɔ̨nwɔ̨mą da hvo ta kɛ li? Ə mą kɛ nuąi di hvo Yálá kɔ́lɔn da gɛ lɔ tii. 48Ka wɔ túwɔ́ pələ lɛlɛ ə pɛli ɉu, yɛ pələi ka Ną́n Yálá yai gaa yələkɔlɔn ɉu, nwɛi kaa la.»
Currently Selected:
Matie 5: BKPG
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
