Він кличе нас по іменіЗразок

Шлях віри

Часто овець тримали у круглому вольєрі, який називають вівчаркою, побудованому зі складених каменів. У загоні був невеликий отвір для входу, через який вівці заходили і виходили, коли їх кликав пастух. Пастух спав перед цим входом, щоб захистити овець. Як всі знають, вівці мають поганий зір, тому не можуть чітко побачити вузький прохід, що виводить їх із загону. Коли пастух кликав їх на ім’я, вони впізнавали його і слідували за звуком голосу, який виводив з огорожі. 

Це настільки потужний символ для нас. Ми зазвичай не знаємо, куди Бог веде нас, або не бачимо повної картини. Однак, коли ми йдемо вірою, а не зором, шукаючи Бога через молитву та Його Слово, ми бачимо, що Його голос кличе нас по імені, веде через вузький отвір прямо до Нього та Його волі для нашого життя.