Спільнота

Іноді я волію побути на самоті! Ви також? Я знаю, я знаю. Більшість із нас, неодружених, скаржиться на самотність, але, чесно кажучи, чим старшим я стаю, тим легше мені просто тусуватися наодинці. І коли я з іншими людьми, я ловлю себе на тому, що відгороджуюсь від них невидимим щитом. Я говорю людям те, що хочу, щоб вони почули, залежно від свого настрою. Я вчуся говорити те, що потрібно сказати, щоб переконатися, що вони залишать мене в спокої. Але чим більше я вивчаю життя Ісуса, тим більше бачу інший приклад. Ісус був Тим, Хто відмовлявся погоджуватися на поверхневі стосунки. Він ніколи не відокремлювався від інших і завжди відкривав поверхню найважливіших речей. Ісус з любов’ю руйнував перешкоди і навмисно пізнавав інших людей. Він не уникав болісних ситуацій і не лякався потреб людей. Результат змінив життя кожного, хто зустрівся з Месією. Тому в ті дні, коли я хотіла б побути на самоті, я думаю про Ісуса та Божий план щодо мене бути в спільноті, і я вирішую вийти з кола мого комфорту в невідоме. Хто знає, що може статися, коли я віддамся життю в суспільстві, навіть якщо я хотіла би побути на самоті?

Питання: 

Які ваші стосунки з іншими? Ви є частиною християнської спільноти? Як ви можете навмисно підтримувати стосунки навіть як самотній християнин?