Рахав

Дозвольте представитися.

Деякі люди називають мене Аніта, інші — Ану. Для мого чоловіка я малюк, а деякі друзі кличуть мене Ма.

Незалежно від процесу утворення, псевдоніми до вас чіпляються.

В Біблії ми зустрічаємось з такою особою, яка розуміла це краще за інших. Її звали Рахав, розпусниця, блудниця.

Ми вперше знайомимося з нею в книзі Ісуса Навина, 2-му розділі, й автор одразу знайомить нас з її поточною діяльністю. Цікавим поворотом долі стає те, що вона допомогла ізраїльтянам завоювати її місто Єрихон. Вона сховала ізраїльських шпигунів, послала царську охорону навздогін за дикими гусями, а потім допомогла шпигунам втекти.

Така людина справді може зробити собі ім’я, що Рахав і зробила. На жаль, стара етикетка йшла в наборі.

Коли Ісус Навин дає наказ знищити Єрихон, він зазначає, за винятком “Рахав, повії та всіх її домашніх…” У Новому Завіті вона ставиться за приклад віри, разом з Авраамом. Однак її віра — це не єдине, про що ми згадуємо. Її знову називають ”повією”.

На щастя, її стара етикетка не розповіла всю історію.

Ця сама жінка, Рахав, є частиною генеалогії Ісуса Христа, нашого Спасителя і Царя.

Поговоримо про повернення.

Ми можемо відчувати на собі вагу помилок і непорозумінь, як багряну літеру (прим. пер.: позначка, яку носили на собі за перелюб). Люди все ще можуть відчувати потребу згадувати той період нашого життя, і це добре. Це частина нашої історії, але не вся. Наша історія все ще пишеться Автором, який є Першим і Останнім, Альфою та Омегою, Богом, Який знає наші дні й любить нас у всьому.

Не дозволяйте створеному людиною ярлику визначати хід вашого життя. Ці ярлики створюють непостійні люди, та вони швидкоплинні. Зараз вони вас люблять, наступної хвилини вже не дуже. Можливо, вам це знайоме... Мені точно, і знаєте що? Ісусу також.

Саме Бог визначає нас. Ми не можемо вчинити щось настільки жахливе, щоб Він не зміг більше використовувати нас. Багато історій у Писанні підтверджують це... і Рахав, повія, також це довела.

~ Ану