Подорож до спадщиниЗразок

Задоволення - це не апатія

Задоволені люди не завжди мають усе найкраще, але вони завжди роблять усе якнайкраще. Це означає, що вони завжди активні — завжди рухаються до мети.

Дехто гадає, що задоволені люди, особливо задоволені християни, не повинні робити нічого, крім як сидіти цілими днями і молитися. Вони можуть думати, що задоволений віруючий — це просто духовна медуза або крапля, яка не створює взаємодії та не спричиняє тертя. Але нічого з цього не відповідає дійсності.

Потрібен доказ? Просто погляньте на апостола Павла. Якщо ви читали Писання, то знаєте, що Павло насправді знав лише одну швидкість. Він рухався активно і відкрито, перш ніж зустрів Ісуса, і продовжив такий же рух після того, як зустрів Ісуса. Він ніколи не відривав ноги від педалі. Єдине, що змінилося, — це напрямок!

У своєму листі до филип'ян Павло сказав, що йому ще багато чого потрібно зробити. Він розумів, що Бог усе ще має місію для нього, тому не збирався відступати. В результаті він завжди напружувався у майбутньому і мав мету стати більш схожими на Христа.

Чи звучить це для вас, що Павло був як медуза? Я так точно не думаю!

Але водночас він був задоволений. Він довів, що задоволення не полягає у відсутності честолюбства чи настійливості, і це точно не має нічого спільного з апатією. Але це вимагає збереження наших матеріальних надбань, і навіть наших цілей та амбіцій, у належній перспективі.

Не плутайте задоволення з апатією. Продовжуйте рухатися до Божого задуму в своєму житті та працюйте над цим усім своїм серцем. Дотримуйтесь Його плану і виконуйте Його місію. Це шлях «Подорож до спадщини».

Щоб дізнатись більше про «Подорож до спадщини» та знайти ключі до справжнього задоволення, відвідайте сторінку daveramsey.com/legacy.