Притчі Ісуса ХристаЗразок

Притча про робітників у винограднику
Коли ви читаєте цю притчу, на чиєму боці вам хочеться бути - на боці господаря чи робітників? Чи ви, як ті робітники нарікаєте, що платня не має бути однаковою, чи ж захищаєте землевласника, який заплатив стільки, скільки домовлялися?

Мета цієї притчі – виявити наші почуття щодо наших зусиль і того, як Бог їх приймає. У Посланні до Ефесян 2:9 (NLT) сказано: «спасіння – це не винагорода за добрі справи, які ми зробили, тож ніхто з нас не може похвалитися цим». Проте, багато хто прагне похвалитися своєю роботою на Бога і вимагає «справедливої» оплати за таку «гарну» роботу!

Господар у цій історії чесний і справедливий; він дає кожному працівникові так, як він обіцяв, і так, як вважає за потрібне. Так само Бог дає благодать і милосердя не завдяки нашим зусиллям, а з Його любові. Але що ми за працівники? Чи вважаємо ми плоди своєї праці більшими за те, що роблять інші і очікуємо, відтак, більшої винагороди? Чи бачимо, що інші роблять менше і отримують таку ж благодать, як і ми, і хочемо тупати ногами і протестувати?

Чи ж дякуємо Богові за те, що взагалі прийняв нас? Чи пам'ятаємо ми, що Він нічого нам не завинив, але все, чого ми потребуємо, нам дає? Немає межі Божій благодаті та милості, тож не варто ревнувати і заздрити тій мірі і тим засобам, якими Бог обдаровує інших. Замість цього, радіймо, що Бог обирає нас!