Притчі Ісуса ХристаЗразок

ПШЕНИЦЯ ТА КУКІЛЬ, РИБАЛЬСЬКИЙ НЕВІД
Як бачимо, обидві ці притчі показують нам, що не завжди присутність церковного життя означає присутність у нас переміни серця та щирих стрсунків з Ісусом. Тож, мусимо зробити екзамен нашим серцям, щоб переконатися, що ми перебуваємо у Христі, а не лише у «християнстві» заради нашого спасіння.
Чи говорили ви коли-небудь: «О, я завжди був християнином», або «О, я завжди ходив до церкви», як підтвердження вашої віри? Що є важливішим для вас - ваше знання Святого Писання чи ваші відносини з Ісусом? Чи втішаєтеся ви відсутністю порушення правил замість того, щоб виховувати в собі прагнення до святості? Чи намагаєтеся ви просто "залишатися врятованими" замість того, щоб навчати інших та прославляти Царство Боже?
Ці притчі не є виправданням для уникнення очевидного та кричущого гріха в церкві. Церковні провідники повинні наголошувати на цьому та звертати на це увагу учасників церковної громади.
Адже, замість того, щоб перетворюватись на духовних детективів, у пошуках « бур‘янів» у своїй церкві або у церквах навколо, зазирнімо у наші власні серця! Чи не почав проростати там «бур‘ян»!