Шануй, бійся, поважай. Ознаки тверезої покори.

Апостол Петро нагадує нам, що ми – чужинці й мандрівники в цьому світі, наша справжня батьківщина – на небесах (1 Петра 2:11). Але поки ми тут, наше життя має бути свідченням Божої благодаті, так щоб навіть ті, хто не вірить, бачили у нас Божий характер. Петро закликає жити благочестиво, уникаючи гріхів, які затьмарюють душу і відволікають нас від Божої волі.

Важливий аспект такого життя – це підкорення земній владі. Петро говорить, що віряни повинні коритися керівній владі «заради Господа» (1 Петра 2:13-15). Це не означає сліпого підпорядкування, але дає розуміння, що влада є частиною Божого порядку. Водночас верховна влада належить лише Богові. Якщо людські закони суперечать Божим, віряни покликані ставити Бога на перше місце.

Петро також наголошує на правильному ставленні до людей: «Шануйте всіх, любіть братство, бійтеся Бога, шануйте царя» (1 Петра 2:17). Це чіткий порядок, який показує, як ми можемо жити у світі, залишаючись вірними Божим принципам. Ми покликані шанувати всіх людей, як створених за Божим образом, особливо братів і сестер у Христі. Але наш страх має бути спрямований лише до Бога, а не до людей чи обставин.

Петро наводить приклад Ісуса, Який страждав несправедливо, але не відповідав образами чи насильством (1 Петра 2:21-23). Він довірив Себе Тому, Хто судить справедливо. Так і ми покликані нести свідчення про Христа, залишаючись вірними, навіть коли стикаємося з несправедливістю чи випробуваннями.

Питання для роздумів:

1. Чи є у вашому житті ситуації, де ви більше боїтеся людей чи обставин, ніж Бога? Як ви можете змінити це?
2. Як ви можете свідчити про Божу благодать через своє ставлення до тих, хто ставиться до вас несправедливо?
3. У якій сфері вашого життя вам потрібно більше покладатися на приклад смирення і стійкості Христа?