Довіра, метушня та спокійЗразок

Метушня

Протягом останніх кількох днів ми вивчаємо рівновагу, якої християни повинні досягати у своїй роботі, - рівновагу між довірою Богові та метушнею з метою досягнення результатів у обраній сфері. Як ми бачили вчора, Соломон пропонує рішення, яким ми можемо керуватись у своїх поглядах, і яке починається з посвячення своєї праці Господу (Приказок 16:3). У 9 вірші того ж розділу Соломон закликає нас до активних дій, кажучи: "Розум людський вибудовує шлях, та лиш Господь спрямовує її мандрівку". 

Так, Бог покликав нас довіряти Йому, але ще Він великодушно дав нам розум, який здатний будувати плани й здійснювати їх. Присвятивши свою роботу Господу, ми покликані трудитися "від усього серця...так, якби ви працювали на благо Господа, а не людей" (Колосян 3:23). 

Боюся, ми, християни, часто занадто зосереджуємося на довірі, або на метушні. Деякі християни використовують "очікування Господа" як виправдання небіблійної ліні, в той час як інші так метушаться, що втрачають фізичне, духовне й душевне здоров'я. Краса вірша з Книги Приказок 16:9 в тому, що він явно благословляє рівновагу між цими двома поняттями. Так, ми повинні визнати, що Господь спрямовує нашу мандрівку, але гарним і правильним для нас буде також "обдумувати свій шлях", коли ми проектуємо, будуємо, створюємо моделі, займаємося розробками, малюємо, запроваджуємо інновації, пишемо, рекламуємо й продаємо. 

Наша робота - один із основних способів любити ближнього, служити світу. Пам'ятайте: праця існувала раніше гріхопадіння в Едемському саду. Робота - це гарна по своїй суті справа, створена Богом, щоб демонструвати Його особистість і любов та служити іншим. З огляду на це, амбіції, які підштовхують нас метушитися, можуть відігравати позитивну роль. Але як ми побачимо завтра, в останній день цього плану, тільки в тому випадку, коли метушня супроводжується довірою Богові, ми можемо знайти істинний спокій.