Книга Йоана | 7 «Знаків» та 7 «Я Є» ІсусаЗразок

«Зцілення паралітика у Вифсаїді»

Нааман був могутнім та водночас прокаженим воєначальником Сирійського Царя за часів Єлисея. Проказа зробила його нечистим, і оніміння від хвороби позбавило його тіла чутливості, водночас вбивчий біль від хвороби безтямно пробуджував його до агонії від порізів, зламаних кісток, пошкоджених кінцівок тощо.

Нааман потребував зцілення, але Нааман також був зарозумілою і гордою людиною. Його положення переконувало його, що він повинен зробити щось особливе, аби Бог міг зцілити його. Коли він прийшов до Єлисея за допомогою від Бога, Єлисей вказав йому на смердючий потік, в якому Нааман мав скупатися, аби отримати зцілення від Господа. Для Єлисея зцілення полягало не у засобах зцілення, а в силі віри у Творця Неба і Землі. Для Наамана ж головним було зцілення, і все, що для нього мало значення, - це те, що він зцілився внаслідок здійснення чогось героїчного.

Коли Нааман прийшов до тями і отримав свій скромний метод зцілення, він дізнався щось дуже важливе про зцілення. Бог використав його зовнішню хворобу, аби показати йому те, що все ще жило у ньому - зарозумілість та гріх. Однак Нааман прийшов до певної міри покори, і Бог вирішив зцілити Наамана лише для того, аби показати йому, що смирення перед Богом приносить найправдивіше зцілення - зцілення серця.

Подумайте про цей аспект зцілення, коли читатимете про третій знак Ісуса, коли Він зцілив чоловіка біля Вифсаїди у Шабат. Подумайте не лише про це зцілення і його смиренність, але й про суперечки, які виникли навколо питання про Шабат. Схоже, що Юдеї теж боролися з цим поглядом на те, що є внутрішнім, а що зовнішнім, і чудо Ісуса тут спрямоване на хворобу серця більше, ніж на хворобу тіла.

Дім -