Коли важко любити

Любов — одна з найпоширеніших тем у текстах, книгах, піснях тощо. Більшість із нас були б експертами, оскільки це таке знайоме поняття. Однак це одна з тем, про яку найчастіше говорять і пишуть, оскільки це одна з концепцій, з якою більшість із нас має найбільше конфліктів, сумнівів та історій радості та болю.

За характером мене завжди вважали людиною, яка легко любить. Однак у мене були моменти, коли любов ставала одним із найбільших випробувань.

Любов є однією з причин встановлення стосунків; відсутність любові — часта причина розриву стосунків. Як нам розібратися?

Відповідь полягає в тому, що любов передбачає віддачу. У слові Божому ми знаходимо один із найвідоміших віршів, який говорить: «Бо так сильно полюбив Бог цей світ, що віддав Свого Єдиного Сина заради того, щоб кожен, хто в Нього вірує, не був загублений, а здобув вічне життя.» Від Іоана 3:16

Коли Бог полюбив світ, Він ВІДДАВ Свого Єдинородного Сина. За своєю природою ми схильні думати про свій добробут, комфорт, користь. Наш фокус стає інтроспективним підходом (до себе), і ми втрачаємо з поля зору суть любові.

Любов ВІДДАЄ, що означає, що наша увага спрямована на інших. Любов дарує попри обставини; любов дарує, попри конфлікти, і любов продовжується, попри рани.

Богові не потрібно було віддавати Свого Сина, але Він хотів відчутно продемонструвати Свою любов до нас. Як Його творіння, ми нічого не зробили, щоб заслужити Його любов; Він любив. Він любить нас не лише тоді, коли ми досягли певного рівня зрілості, щоб прийняти це. Він віддав Свого ЄДИНОГО Сина, щоб показати нам Свою величезну любов до нас.

Коли мені доводиться любити тих, хто завдав мені болю, я пам’ятаю, як Бог спонукав мене молитися за цих людей, як ми молимося за тих, кого глибоко любимо. Я молилася за них, за їхні родини, за їхню роботу, за їхні фінанси, за їхній добробут, за їхнє емоційне та духовне здоров’я. Моє ставлення до них повністю змінилося, тому що Бог дозволив мені зрозуміти, що справа не в тому, гідні вони отримати любов чи ні, а в тому, що ми всі її потребуємо. На жаль, серед болю ми відмовляємося давати чи приймати її. Кожен, навіть той, хто завдає нам болю, вразливий і потребує, щоб хтось його любив.

Нас постійно закликають віддавати, любити, не очікуючи, що ті, хто приніс біль у наше життя, зміняться, але з упевненістю, що наша любов може вплинути на їхні життя.

Сьогодні я хочу закликати вас навмисно приділити 3 хвилини, щоб помолитися за життя людей, які завдали вам болю, і плакати за них, як ви робили б за тих, кого легко любити. Просіть Бога зустріти їх у їхніх потребах, волайте про чудеса та волайте, щоб Ісус проявився в їхньому житті. Я впевнена, що коли ви закінчите цю молитву, ви зможете побачити їх інакше; ви зможете зрозуміти, що любов стала відчутною у вашому серці, і ви будете перетворені, щоб змінити тих, хто вас оточує.