Насіння: які та навіщо Зразок

День 4 - Насіння Царства Божого

Отже, я відроджений завдяки Ісусу, і зміна, за яку я відповідаю, — це любов до людей. Звучить чудово, але чи є щось ще?

(Марка 4:30-32)

«Ісус мовив: «З чим порівняти Царство Боже? Яку притчу Мені розповісти? Царство Боже подібне до гірчичного зернятка. Воно є найменшою зерниною, яку у землю висівають. Та коли воно пускає паросток і виростає, то стає найбільшою рослиною серед усієї городини з такими розлогими гілками, що навіть птахи можуть гніздитися в її затінку».» (Марка 4:30-32).

Ісус був гірчичним зерном, посіяним у землю; Він прийшов лагідний і недооцінений. Однак те, що виросло з Нього, було більшим за все, що було раніше в цьому саду, на Землі! Отже, що це за Царство Боже, яке Він описує?

(Марка 4:3-9)

«Він сказав: «Послухайте! Вийшов селянин і заходився сіяти. Коли він кинув на ріллю зерно, то деяке впало край дороги; налетіли птахи і склювали його. Інші зерна впали на кам’янистий ґрунт, де землі було мало. Вони швидко проросли, оскільки лежали неглибоко, та коли зійшло сонце, то обпекло паростки, і вони засохли, бо не мали глибокого коріння. Інші зерна впали серед теренів, що вигналися й задушили паростки, і ті не дали врожаю. Ще інше зерно впало на добру землю й проросло, і вродило у тридцятеро, шістдесят та навіть у сто разів більше від посіяного». Потім Він додав: «Той, хто має вуха, нехай почує!»» (Марка 4:3-9).

Пізніше, коли Ісус залишився наодинці з дванадцятьма учнями та іншими, які зібралися навколо, вони запитали Його, що означають ці притчі (Марка 4:10).

І Він їм сказав: «Тільки вам дано знати таємниці Царства Божого, а для всіх інших вони скриваються в притчах» (Марка 4:11).

(Матвія 28:18-20)

«Тоді, підійшовши до апостолів, Ісус промовив до них: «Мені дана вся влада на небі й на землі. Тож йдіть і зробіть Моїми учнями й послідовниками всі народи, охрестивши їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа, і навчіть їх виконувати все те, що Я вам заповідав. І будьте впевнені — Я завжди буду з вами, аж до кінця світу».» (Матвія 28:18-20).

Ми маємо місію від Самого Бога. Це те ж саме, що в Книзі Буття, піклуватися про насіння і наповнювати Землю не природним насінням, а надприродним (Буття 1:11-12)! Тепер нам доручено вийти як хлібороби й посадити зерно Слова, добру новину Євангелія (Матвія 28:18-20)! Нам було доручено шукати не лише добрий ґрунт, щоб посіяти Слово, а шукати ВЕСЬ ґрунт, намагаючись дати кожній людині можливість отримати насіння та дозволити йому дати врожай у ній (Матвія 28:18- 20).

(Одкровення 14:14-15)

«Тоді поглянув я, а переді мною біла хмара, а на хмарі сидить Чоловік, подібний до Сина Людського. На голові у Нього золотий вінець, а в руці — гострий серп» (Одкровення 14:14). «Потім з храму вийшов інший Ангел і прокричав гучним голосом до того, хто сидів на хмарі: «Бери серп Свій і збирай врожай, бо час жнив настав, врожай на землі вже доспів». (Одкровення 14:15)

Настане день, коли землеробство, посів насіння, буде завершено, і Ісус здійснить останні жнива. Це Царство Боже, і ми маємо працювати на його ниві. Це насіння — це Ісус, а врожай — більше братів і сестер, принесених у цю сім’ю, відтворених цим безсмертним насінням.

Ми були відтворені та перетворені з Божого насіння, і тепер ми складаємося з того самого, що й Він! Найбільшим проявом цього є любов, і вона має впливати на кожну сферу нашого життя. Який є більший вияв любові, ніж виконати Велике доручення, дане нам Богом, і віддати наше земне життя, щоб поширювати насіння Ісуса і розвивати Царство Боже?

Це те, звідки ви прийшли, куди ви йдете та чому ви тут.