ОбітниціЗразок

Обітниця прагнення

Раян і Ашія після знайомства в школі та 3 років побачень нарешті одружилися. Це сталося всього за 5 місяців до написання цих роздумів про взаємне прагнення!

Раян:

Перше, чому мені довелося навчитися в шлюбі, - це те, що пранення не має закінчуватися біля вівтаря. Я завжди казав собі, що ніколи не стану трудоголіком, який ніколи не проводить час із родиною. Я не розумів, як легко потрапити в цю пастку. Лише за кілька тижнів нашого шлюбу мені довелося навчитися не приносити постійно додому свої невдачі в роботі, списки справ чи навіть комп’ютер. Я почав молитися, повертаючись додому, щоби Бог допоміг мені сповільнитися і навмисно перенести увагу свого розуму й серця зі своєї роботи на дружину. Не можна міняти місцями дружину й роботу. Занадто просто сказати собі: «Моя дружина нікуди не дінеться. Мені потрібно більше часу віддавати роботі зараз, а дружині приділю увагу пізніше». Але з тим, що ви цінуєте й прагнете зараз, і буде ваше серце. Ісус навчав нас у Матвія 6:21: "Бо де багатство ваше, там і серце ваше буде". Обітниця прагнення - це знати, де знаходиться ваш скарб, і ніколи не відмовлятися від його пошуку. 

Ашія

Для нас із Раяном шлюб привів із собою обов'язкового партнера для підзвітності, щоб ми завжди підтримували наше серце в пошуках Бога. Ми регулярно заохочуємо одне одного розвивати свою любов і пристрасть до Бога та Його Слова. У результаті, моє прагнення Раяна зростає. Водночас я бачу, як його серце відкривається турботою і пристрастю до мене. Ця обітниця прагнути Бога, а потім одне одного, зробила наші побачення кращими, а наш шлюб міцнішим.

Звучить ідеально, правда? Що ж, потрібно лише кілька місяців шлюбу, щоб зрозуміти, що ми не досягаємо цього ідеалу. Я відчуваю, що хочу прагнути Раяна, намагаючись задовольнити всі його потреби. Потім я гойдаюсь у зворотному напрямку, намагаючись натомість піклуватися лише про себе. Це гойдання може бути шкідливим і нескінченним, поки я не згадую нашу обітницю прагнути Бога передусім. Розумієте, коли я прагну Бога, Він, у свою чергу, викликає у мене бажання служити Раяну й прагнути його. І коли я довіряю Богу та Райану, то виявляю, що мої потреби задоволені. Це взаємопов'язано. Перефразовуючи апостола Павла з Филип'ян 1:27, ми з Райаном твердо стоїмо в одному Дусі, одним розумом прагнучи пліч-о-пліч до євангельської віри. Як усе це прагнення так добре спрацьовує? Тому що Бог першим полюбив нас і прагнув спілкування з нами. 

Сплануйте щось: Якщо ви одружені, сплануйте побачення, обід або навіть просто розмову, щоб відновити прагнення. Якщо ви неодружені, запишіть, як ви хочете, щоб у вашому шлюбі виглядало прагнення Бога та одне одного.