ВІЗЬМІТЬ СВІЙ ХРЕСТ

Чи ви бажаєте наслідувати Ісуса?

Не всі так роблять.

Прочитайте Євангеліє: десятки тисяч людей були залучені до Ісуса, але лише кілька сотень стали Його учнями.

Багатьох щиро тягнуло до Ісуса (як би вас могло не тягнути?), але вони не хотіли присвятити себе учнівству. Вони виправдовувалися на кшталт «Дозволь мені спочатку піти й поховати свого батька» (Луки 9:59). Це був спосіб сказати в першому столітті: «Дозволь мені почекати, поки мої батьки помруть, щоб я міг отримати сімейну спадщину і бути незалежно багатим; тоді я піду за Тобою». Ще одне виправдання? «Я піду за Тобою, Господи, але спочатку дозволь мені повернутися і попрощатися зі своєю сім’єю» (вірш 61). Це означає, дай мені ще трохи часу, перш ніж взяти на себе зобов’язання.

Це те, що багато з нас робить: ми зволікаємо, сумніваємося, виправдовуємось. Ми відкладаємо: «Я зроблю це пізніше», подібно до того, як сісти на дієту, привести себе у форму чи впорядкувати гардероб. Але пізніше приходить рідко.

І що сказав Ісус? «Нехай мертві ховають своїх мертвих» (вірш 60).

Звучить неприязно для наших сучасних вух, але це не так; це було просто прямолінійно. Ісус казав: «Ти можеш це зробити, але якщо ти вибереш цей шлях, він приведе тебе до смерті, а не до життя».

Розумієте, Ісус не благав, не маніпулював і не залякував. Примус не є плодом Духа. Він не змушував і не використовував рекламу; Він просто запрошував. І коли люди заперечували чи виправдовувалися...

Він давав їм піти.

Чи можете ви уявити, як сказати ні на запрошення Ісуса?

Я можу.

Якщо ви проживете досить довго, ви неминуче відхилите запрошення, про яке потім пошкодуєте. У мене таке було. На щастя, я можу пригадати лише кілька можливостей у своєму житті, які я, заднім числом, упустив. Але донині, коли вони спадають на думку, я засмучуюся своїми рішеннями.

У вас є запрошення стати учнями Ісуса.

Що ви скажете?

Які запрошення, на вашу думку, надсилає Ісус вашому серцю й життю? Чи Дух Ісуса спонукав ваше серце до чогось? Ви дотримувалися цього? Що б ви могли зробити сьогодні, аби сказати так на запрошення Ісуса?