Оповідачі історійЗразок

ЗНАХОДЖЕННЯ СПІЛЬНОГО

Апостол Павло мав дуже традиційне єврейське походження. Тож спілкування з одновірцями-євреями було знайомою справою. Зрештою, Старий Завіт був спільною мовою. Однак Павло також досяг успіху в спілкуванні з язичниками, неєврейськими громадами. Подивіться на його подорож до Греції. 

В Афінах, центрі грецької культури, Павло зіткнувся з всеохоплюючою системою вірувань – повсюди ідоли та боги. На одному з вівтарів Павло помітив напис «Невідомому Богу». Це може здатися дивним місцем для початку розмови про віру, але це було його відправною точкою для поширення Євангелії. Замість того, щоб негайно засудити їхні переконання, Павло використав саме цей вівтар, щоб розповісти їм про єдиного правдивого Бога. Раптом Павло привернув їхню увагу. 

Більшість людей на Заході сьогодні не виросли в християнському домі. Більшість сучасної культури є біблійно неграмотною. Стародавня Греція не була іншою. Вони не знали Біблії чи того, що вона відкриває про Ісуса. Тож Павло зустрів їх там, де вони були; він почав зі спільної основи. 

Хоча Павло жодного разу не процитував жодного біблійного вірша, все, що він сказав, походить із Божого Слова. Прочитайте повну розмову в Діяння 17:16-34. Розумієте, Павло продемонстрував, як ми можемо поділитися історією Бога з біблійно неграмотною культурою, актуальною сьогодні. І все починається з пошуку спільної мови. 

Якщо ви такий християнин, як Павло, яку спільну мову ви можете знайти зі своїми колегами по роботі, друзями чи сусідами, щоб поділитися доброю новиною про Ісуса?