Поклоніння БогуЗразок

Радість нічого не робити

Існує набагато глибший рівень поклоніння, на якому ми не можемо виразити себе вербально чи невербально, де ми абсолютно пасивні. Найвище й найсильніше поклоніння відбувається тоді, коли ми не можемо нічого робити, крім як бути враженими, коли ми безпорадні й безмовні від подиву й вдячності, коли ми просто сидимо склавши руки й спостерігаємо, як Бог діє.

Чи потрапляли ви коли-небудь у ситуацію, коли ви нічого не могли сказати чи зробити? Хтось зробив щось неймовірно чудове, а ви не змогли нічого зробити, окрім як відчути вдячність? Можливо, людина пішла, а ви хотіли знайти її, щоб сказати, як високо ви цінуєте те, що було зроблено. І, можливо, ви відчули розчарування, і частина вашої радості була втрачена через те, що ви не змогли висловити подяку. На природному рівні ми завжди відчуваємо, що повинні щось зробити.

Я кажу не про те, що ми нічого не відчуваємо, а про те, що ми нічого не робимо. Ісая каже, що це найкращий спосіб життя — так, як Бог хоче, щоб ми жили. Це найбільша радість. І навіть незважаючи на те, що ми безпорадні, ніби ми просто стоїмо з широко відкритими ротами, Бог бачить, що ми відчуваємо, і знає, що ми вдячні.