Переповнена моїми благословеннями. Підбадьорення для мам (частина 5)Зразок

Коли ви востаннє заохочували свою дитину? Подумайте про це.

Зізнаюся, я була жахливою у цьому. Позитив і заохочення – це те, над чим мені довелося працювати.

Я просто чудова у наказуванні своїм дітям прибрати кімнату, зав’язати черевики, забрати ноги з дивана. Я часто казала: «Тихіше!» «Будь ласка, не співай цю пісню більше!» «Взувайся!» «Поспішайте, ми запізнюємося!» «Припиніть сваритися!» Ми чудові у роздаванні наказів, проголошенні вимог і покарань, але чи часто ми справді заохочуємо, додаємо сміливості своїм дітям?

Запитайте себе «Що моя дитина має почути від мене? У які страхи чи брехню він/вона вірить про себе, навіть у молодому віці? З якою перешкодою стикається мій підліток? Які слова мужності та впевненості я можу сказати, щоб допомогти їй протистояти брехні цих важких років?»

Ми настільки звикли до повсякденної роботи «матері», що, можливо, забули, як знайти час, щоб підбадьорити наших дітей. Ми повинні пам’ятати, що те, як ми розмовляємо з ними, стане тим, як вони розмовляють самі з собою. Це думка, щоб протверезіти.

Складімо план. Ця ідея настільки чужа й забута для деяких із нас, що нам, можливо, доведеться записати деякі твердження.

«Я так пишаюся тим, як ти впорався з конфліктом із сестрою.»

«Вау! Мені подобається, коли ти так дбайливо косиш газон!»

«Я помітила, що ти виконував свої обов’язки без прохання. Ти справді дорослішаєш!»

«Твоя сила характеру проявляється, коли ти справляєшся зі складними проблемами у дружбі. Я пишаюся тим, що я твоя мама».

«Це так мило з твого боку — поділитися своїми цукерками з братом. У тебе таке щире серце».

«Чудове ставлення!»

«Дякую тобі за твою повагу».

«Класний одяг!»

Хваліть їхній розвиток характеру, а не досконалість. Ваші слова підбадьорення проведуть їх далі, ніж ви уявляєте, і ви почнете бачити нову зрілість. Я обіцяю!

Батьку, я визнаю, що в процесі навчання моїх дітей я більше говорила про те, що робити чи не робити, а не про позитивні слова заохочення. Я прошу нових думок, нових творчих ідей, щоб годувати своїх дітей життєдайними словами ствердження. Нагадуй мені, коли я повертаюся до старих шаблонів команд і інструкцій. Я борюся з почуттям провини матері, яке хоче поглинути мене за те, що я визнала цю слабкість у своєму серці, вирішуючи натомість вибрати слова, які збудують і зміцнять моїх дітей. Я знаю, що Ти передаси мені ці слова, коли я слухатиму Твоє серце. Дякую за Твою любов.